Дитячі книжки повинні бути не лише цікавими, а й корисними: чогось навчати, мати якусь суспільно значиму ідею. Це в ідеалі. Насправді ж, якщо автору вдалося змусити малого бешкетника дочитати його творіння, книгу можна вважати вдалою.

Чи змусив би «Кігтик Ковбаско» Сергія Гридіна заглибитися в читання дитину середнього шкільного віку? Думаю, що так. Перш за все, книга поділена на одинадцять невеличких частин, що мотивує школяра не закривати книжку, а долати нові частини, розпалюючи азарт.

Твір написаний добротною українською мовою, яка є доступною для читача, але водночас розширює словниковий запас. Варто зазначити, що автор не просто використовує рідко вживані слова, він робить це так, щоб було зрозуміле їхнє значення: марапупа з повидлом (на горіхи), трюхикати (йти), вчворити (вчинити, зробити) тощо.

«Кігтик Ковбаско» цінний ще й тим, що зачіпає кілька суспільно важливих проблем. Перша – надмірна вага. Виявляється, що не лише люди, а й коти комплексують із цього приводу: «…Кігтик акуратно збирав залишки їжі з миски, звалював їх до унітазу і зливав воду. Таким чином всі сліди голодування було знищено (…) Кігтик починав свої вправи (…) Легко підтягувався двадцять разів на шторі, стрибав із шафи на ліжко і назад, відтискався від підлоги, задерши догори хвоста. Тепер йому не соромно було дивитись у дзеркало. Життя налагоджувалось!». Та й Олежик, господар Кігтика, був таким собі хлопчиком-ботаном, який любив читати й не любив фізкультури, з приводу чого йому доводилося терпіти насмішки однокласників.

Друга – підліткове насильство. «Круті старшаки» мало того, що залякують молодших і вимагають гроші, а й націлюють рогатки на беззахисних братів менших. Збоку це виглядає жалюгідно й огидно.

Третя – ставлення людей до тварин, до котів зокрема: «Ковбаско лиш голосно зітхнув, мовчки нахилив голову, але думки його були далеко від якогось там підтягування. Пекла вогнем образа за несправедливе, на його думку, ставлення людей до котів. От чому так? Ваза випадково впала, хто винен? Кіт! Грязюка в коридорі – знову він! Банка з молоком на кухні перекинулась – ну хто ще таке може зробити?! Тільки він, Кігтик! Ковбаско думав, що так сприймають котів тільки у сім’ї Дерихат (ну і ще в деяких сусідських), але виявилось, що проблема взаєморозуміння є взагалі глобальною! Як змінити світ? Як прихилити людисьок до добрих, чуйних, теплих і ніжних тваринок?!»

Щодо сюжету, то нічого особливого у перевтіленні головних героїв немає. Це вже давно відомий прийом: чоловік став жінкою, жінка - чоловіком, батьки - дітьми, діти – батьками, господар – домашнім улюбленцем, домашній улюбленець – господарем… Але важливо те, що «Кігтик Ковбаско» не затягнутий, оскільки друзям (а справжній чоловічій дружбі в цій історії відведено чільне місце) вдалося знайти вихід лише за один день. У творі відчувається динаміка й він не хилить у сон, що є явною перевагою, в порівнянні з іншими дитячими книжками, переобтяженими описами.

«Кігтик Ковбаско» Сергія Гридіна швидше за все буде до читацького смаку учня середньої школи, проте не варто читати його перед сном, бо заснути буде ой як не просто.