Головна\Re:цензії

Re:цензії

Заглянути в СРСР і обов’язково повернутися
23.01.2021|19:10|Людмила Даниленко, кандидатка філологічних наук

Кожен причетний до радянського минулого часто «виймає» з пам’яті «світлини» колишнього життя. Природно цього вимагає час зі своїми суспільними зрушеннями, конфліктами поколінь, потребою... 

Рядки, наповнені любов’ю
22.01.2021|13:48|Віра Марущак

Авторка не просто запрошує читача у світ дитини, але й сама готова бути екскурсоводом та наставником. Без зайвого підлещування, а лише послуговуючись своїм талантом, зігрітим щедрою материнською... 

«Я і є пам’ять»
22.01.2021|13:41|Богдан Дячишин, Львів

Минуле не хоче вмирати. Якщо задуматися над ним, воно може пояснити і сьогоднішнє, й завтрашнє.                   Михайло Слабошпицький, «Тіні в дзеркалі»            Історія – ворота пам’яті,... 

Наші прекрасні шістдесяті (?)
22.01.2021|10:55|Ярослав Поліщук

Безумовний читацький успіх попереднього роману «Клавка», як видно, надихнув Марину Гримич на написання нового тексту, який можна вважати своєрідним розвитком теми. Властиво, навіть не теми,... 

Сила небайдужих
21.01.2021|17:55|Наталка Позняк-Хоменко

Не знаю, чи правильно це – писати рецензію на власну книгу? Як то кажуть – хай своє вагоме слово скажуть читачі. З іншого боку – для мене самої робота над книгою стала своєрідним відкриттям. Бо... 

Спішу до вас
20.01.2021|21:48|Ірина Будзяк, Івано-Франківськ

Найвища радість для поета – Ім’я залишити своє. Степан Пушик Прикарпаття, а особливо Опільщина, пишаються таким літературним феноменом як Степан Григорович Пушик (1944-2018). Незабаром, 26... 

Маємо пам’ятати: у кожного з нас своя, наймиліша у світі «Загребля»
18.01.2021|09:55|Валентина Семеняк

… І тоді настає у житті момент, коли  все більше і частіше починаєш замислюватися над прожитими роками, згадувати родовід. Найчастіше стається це тоді, коли твої батьки відходять по той бік... 

Добро, яке випромінює радість
17.01.2021|21:27|Олександр Козинець

Усе більше переконуюся в тому, що українці — нація не так великих романів, як невеликих оповідань. Хоч у світі справді бракує теплої літератури, на щастя, є люди, які щедро діляться світлом.... 

Знаки часу
17.01.2021|21:09|Ярослав Поліщук

Книжка Надії Мориквас – це своєрідний мікс розмов із відомими інтелектуалами (головним чином, письменниками) та літературно-критичних нарисів. Її специфіка в тому, що зміст твору укладався не... 

Митець живого слова і думки
15.01.2021|09:26|Богдан Дячишин, Львів

...Боже, і змучився я... Як – життя вдалося? Не вдалося? Ще б хоч трішки... Трішки так... Чогось... Трішки весняного стоголосся? Щему половіючих колось? Трішки ще – мандрівки до Синаю?      ... 

Re: цензії

29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зробити вибір
20.10.2026|Буквоїд
Коли Попелюшка обирає бунт, а не принца
20.10.2026|Ірина Голуб
Історія, яку не розповідають без суперечок
Дві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт
«Несолодкий дим деформованої війної Вітчизни»
19.10.2026|Юлія Манякіна
Абсурд без крайнощів

Партнери