Відомий білоруський письменник, історик. Народився 1953 року.

Перші літературні твори опублікував у студентських самвидавних альманахах «Блакітни ліхтар» та «Мілавіца», після чого змушений був запізнатися з літературознавцями з КҐБ. Автор кількох книжок прози, поезії, есеїв та історичних нарисів, які останнім часом виходять у світ переважно за кордоном. Після приходу до влади А. Лукашенка був з політичних мотивів звільнений з видавництва «Мастацкая літаратура». Автор численних книг художньої та документально-історичної прози, серед яких — «Мій родовід до п’ятого коліна», «Реквієм для бензопили» (К.: Факт, 2005), «Бедрик з П’ятої авеню», «Таємниці древнього Полоцька», «Десять віків білоруської історії» (у співавторстві). Твори Арлова перекладались більш як двадцятьма іноземними мовами.

Після від’їзду за кордон провідних білоруських письменників –  Василя Бикова, Світлани Алєксієвич, Уладзімера Някляєва, Алєся Разанова – саме Уладзімер Арлов, і надалі мешкаючи у Мінську, залишається моральним авторитетом для молодих літераторів та національно свідомої частини суспільства Білорусі. Лауреат Літературної премії ім. Францишека Богушевича Білоруського ПЕН-центру. Твори Арлова перекладено більш як двадцятьма мовами.

Контактні дані

Адреса: 

Телефон: 

Email: 

веб-сайт: