Головна\Re:цензії\Що читати?

Re:цензії

24.10.2019|19:33|Алла Рогашко

Невпинний пошук себе і власного шляху

"Деміан" Германа Гессе - надзвичайно змістовна, життєствердна, натхненна книга. Неймовірно близька мені, моєму світовідчуттю.

Нечасто під час читання долає відчуття цілковито "моєї" книги. Ця – одна з таких, цілковито моя. Запоєм усотувала її, виокремлюючи і занотовуючи безліч життєвих істин, якими всіяний текст. Зацитую кілька: 

"Ніякого, абсолютно ніякого зобов’язання не існує, крім одного – шукати себе, змінюватися в собі, намацувати свій власний шлях, куди б він не приводив".

"Справою кожного є знайти свою власну долю, не будь-яку, а свою, і віддатися їй уповні – неподільно і непохитно. Все інше – це половинчастість, це спроба втекти, це вихід кудись на протоптані стежки, це пристосуванство і страх перед власною сутністю".

"Справжнє покликання кожної людини полягає тільки в одному – прийти до самої себе. Ким би вона зрештою не стала – поетом, божевільним чи пророком, – це, врешті-решт, не так уже й важливо. Істинна мета для кожного тільки одна – прийти до самого себе".

Після таких натхненних істин хочеться розправити крила і злетіти понад тією незначущою метушнею існування, – не Буття, – що іноді таки захоплює. 

Роман, який із захопленням читав Кафка, а Юнг назвав "маяком у бурхливу ніч". Роман про пошуки себе, свого шляху. Про те, як невипадково на шляху нам трапляються різні, потрібні саме у той чи інший момент, люди. Люди-провідники. Люди для життєвих уроків. Для допомоги чи виходу зі скрутного становища. Для глибшого відчуття і усвідомлення себе. Кожен, хто зустрічається на нашому шляху, зустрічається не просто так. А з певною метою, ціллю. Важливо відчути, помітити це і прийняти. 

"Придивися до людини досить уважно – і ти будеш знати про неї більше, ніж вона сама". 

Часто у тексті знаходила себе, власні відчуття, бентеги, подібні життєві ситуації. І, звісно, особливо потішили мене сновидіння героя, які супроводжували його і які допомагали йому витлумачувати і зрозуміти "люди-провідники". 

Мені прикро, що ця книга втрапила до моїх рук так пізно, на 42-му році життя, коли всі ці життєві істини я вже пізнала і відкрила для себе. А якою би доречною, потрібною була вона мені раніше, в періоди моїх пошуків, як допомогла би зрозуміти себе тоді, коли того дуже потребувала... Зрештою, ліпше пізно, ніж ніколи. Та все ж, книгу не ховатиму в закапелки книжкової полиці – лишаю під рукою, бо повертатимусь до неї не раз і не два. Це направду настільна кни



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.01.2020|17:22
«Наш формат» припинив співпрацю з інтернет-магазинами, які продають книжки російською мовою
17.01.2020|14:46
На «Фабриці Санти» підготували сюрприз для сотень сиріт та дітей з особливими потребами
17.01.2020|08:51
На 96 році життя помер Толкін-молодший, упорядник спадку батька та видавець "Сільмаріліону"
16.01.2020|16:25
П’ятеро дітей проти японської мафії: світ побачила четверта частина «Хронік Архео»
16.01.2020|15:11
Нагороджені міжнародною медаллю Івана Мазепи за 2020 рік
15.01.2020|17:33
Оголошено ІІІ Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
15.01.2020|12:27
«Піккардійська Терція» разом із незрячими дітьми розповіcть українцям Різдвяну «Казку на білих лапах»
15.01.2020|08:38
Вибір року: в Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію ім. Івана Франка
14.01.2020|22:03
Письменниця Людмила Таран потребує допомоги
14.01.2020|21:22
У Києві презентують книжку «In Progress. Дрес-код України доби Незалежності»


Партнери