-Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Вже кілька років читаю переважно сучасну українську літературу. Спочатку мала суто спортивний інтерес, а вже потім втягнулась, відкривши для себе чимало цікавих книжок і, відповідно, письменників. Деякі з них уже стали улюбленими.

Остання, буквально днями прочитана книжка, – «Під крилами великої Матері» Степана Процюка, твори якого перечитала практично всі. Вражаюча книга, як і всі інші цього письменника. Дуже люблю психологію, а проза Степана Процюка – психоаналітичного характеру, є над чим подумати.

Ще з нещодавно прочитаних – «Дерево, що росте в мені» Жанни Куяви, «Коли прокинешся» Ольги Деркачової, «Листи з того світу» Сергія Бута. Усі три дуже швидко і з великим захопленням прочитала. Різні за жанром і стилем, але однаково цікаво написані.

«Уріж та його духи» Галини Пагутяк, «Сон сподіваної віри» Валерія Шевчука – тут можна говорити багато, бо ці два автори належать до моїх улюблених, їхню прозу дуже люблю. Вона, хоч теж не дуже схожа між собою, але однаково глибока, багатогранна, наповнена життєвою філософією і мудрістю.

- Як обираєте книжки для читання?

 - Мені здається, що не я обираю книжки для читання, а вони мене обирають. Чи то може Всесвіт мені їх посилає:) Звісно, відслідковую рецензії і читацькі відгуки; люблю покопирсатись у книгарні, коли щось подобається – купую. Але вже добре знаю, що коли мені неодноразово, час до часу, трапляється інформація про певну книжку чи певного автора, то це вже сигнал взяти це до уваги.

- Що можете порадити для читання іншим?

- Радити щось читати іншим – справа, на мою думку, невдячна, бо кожний має власні смаки і власні вподобання. Але все ж, радила би більше читати українських письменників. Наша література дуже потребує читацької підтримки.