
Re: цензії
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
Re:цензії
Платон Беседін: «З прочитаних цього року книг найбільше вразили «Благочестиві» Джонатана Літтела»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник, літературний критик Платон Беседін.
- Що Ви читали останнім часом. Ваші враження?
- З прочитаних цього року книг найбільше вразили «Благочестиві» Джонатана Літтела. Навіть не віриться, що книга написана сучасником. Літературна майстерність і масштабність роману ближче до класичної традиції. Книга — вісімсот сторінок суцільного тексту — спочатку здається викликом читачеві, чи зможеш здолати, але виконання — на висоті, тому відірватись від читання неможливо.
Розповідь, від особи есесівця Макса Ауе, прекрасна, по-перше, своєю відчуженістю і достовірністю, а, по-друге, великою кількістю блискучих — і від того ще більш страшних — сцен. Те, що частина подій розгортається в Україні, Сталінграді, надає додатковий інтерес. Мій дід воював в Сталінграді, але по інший, ніж Ауе, бік барикад.
Зі слабких місць книги виділю, мабуть, по-перше, недостатню метафізику тексту, а, по-друге, зайвий акцент Літтела на єврейському питанні, без панорамності погляду. Іноді під час читання здавалося, що росіяни з українцями і не билися зовсім, у жертв у них не було, хоча насправді їх було найбільше.
Але так чи інакше «Благочестиві» — для мене відкриття. Так само, як і біографія Кіта Річардса «Життя», що вийшла нещодавно. По-моєму, це більше, ніж просто мемуари. Швидше, це маніфест рок-н-ролу як такого.
І Літтел, і Річардс — той рідкісний випадок, коли я був зайнятий читанням лише однієї книги. Зазвичай намагаюся чергувати читання сучасної та класичної літератури. З останніх прикладів — «Кентавр» Апдайка і «Адаптация» Валерія Билінського. Сподобалися, до речі, обидві книги.
- Як вибираєте книги для читання?
- Фокус в тому, щоб вибирати в принципі. Автори знають, що я пишу відгуки, тому дуже часто просять прочитати і написати рецензію на їхні книги. Відмовляти я не вмію. Ось і читаю, пишу.
Коли є можливість вибору, поступово знайомлюся з класикою. А зорієнтуватися в сучасній літературі допомагають журнали, газети, книжкові сайти. Але кращий спосіб вибору кола читання, вважаю, — це рекомендації друзів, знайомих. Особливо тих, кому ти довіряєш.
Духовні (в основному, православні) книги я вибираю найчастіше інтуїтивно, а книги з психології студіюю в силу професійних інтересів.
- Які книги можете порадити іншим?
- Радити книги, звісно, моветон... Треба з´ясувати смаки того, кому радиш. Наприклад, знайомі, які знають, що в мене велика бібліотека, просять щось принести почитати. Або я пропоную їм це сам, щоб нагадати, що читання — це чудово. У будь-якому випадку перш, ніж принести книгу, питаю про переваги. Якщо зовсім нічого не читав, то говоримо про інтереси в принципі.
Тут, на жаль, я не можу керуватися цим принципом, тому змушений оперувати власними смаками. Буду говорити про прозу, отже, я й сам прозаїк.
Думаю, що класику читати завжди корисно. Так само як і книги духовного змісту, ми, на жаль, все більше забуваємо, що у нас величезна і дивовижна спадщина святоотецьких писань.
З сучасного західного худліта імпонують американець Кормак Маккарті (у нас він чомусь не надто відомий), Умберто Еко, Джон Максвелл Кутзее. З російської сучасної літератури здається вельми цікавої проза Дмитра Данилова, Леоніда Юзефовича, Андрія Аствацатурова. З окремих книг виділю «Свободу» Бутова і «Елтишевы» Сенчина.
Якщо ж говорити про прозу українську, це, насамперед, Юрій Іздрик. З російськомовних українців — Олексій Нікітін, Анатолій Крим, Валентина Єрмолова, Етері Басарія. Із зовсім молодих авторів подобається проза харків´янина Андрія Войницького.
Додаткові матеріали
- Роман Росіцький: «Книжки обираю інтуїтивно, як хворий пес, що шукає потрібну цілющу траву »
- Маріанна Гончарова: «The casual vacancy» Роулінг перечитувати не буду»
- Костянтин Мордатенко: «Читання — це втеча від самотності»
- Володимир Лідський: «Остромов» — прекрасний роман, але, на жаль, дуже затягнутий і місцями нудний
- Наталя Лапіна: «Коли зустрічаю в Інтернеті списки «кращих творів, які повинен прочитати кожен», завжди хочу посперечатися»
- Сергій Батурин: «Читати треба те, що приносить позитивні почуття»
- Михайло Жаржайло: «З Кортасаром розумієш, що сюжет не важливіший за деталі, які нас оточують»
- Петро Яценко: «Книга має притягувати уже з першого прочитаного речення»
- Зірка Мензатюк: «Останнім часом зосередилася на підлітковій літературі»
- Христя Венгринюк: «Раджу почитати Наталену Королеву»
- Олена Галета: «Зміїний укус, або заперечний дарунок» Ендрю Верніка – чудовий взірець аналізу «великих» метафор на межі науки, релігії, філософії й етики»
- Валентина Вздульська: В оформленні українських дитячих книжок особливо бракує стилю
- Василь Слапчук: «Читання – надто приватна, навіть інтимна справа»
- Олена Герасим’юк: «Планую урізноманітнити своє літературне уявлення про світ працями з фізики, математики, географії. Шукатиму поезію там»
- Остап Сливинський: У мене останнім часом відбувається радикальний злам «читацьких звичок»
- Оксана Форостина: «Я читаю абсолютно все, що пише Сергій Жадан, включно з публікаціями в пресі»
- Олеся Мудрак-Ковалівна: «Думаю, що нині українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою»
- Василь Махно: «Із задоволенням читаю нові вірші Оксани Луцишиної, Анни Малігон та Ірини Шувалової»
Коментарі
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus