
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Платон Беседін: «З прочитаних цього року книг найбільше вразили «Благочестиві» Джонатана Літтела»
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник, літературний критик Платон Беседін.
- Що Ви читали останнім часом. Ваші враження?
- З прочитаних цього року книг найбільше вразили «Благочестиві» Джонатана Літтела. Навіть не віриться, що книга написана сучасником. Літературна майстерність і масштабність роману ближче до класичної традиції. Книга — вісімсот сторінок суцільного тексту — спочатку здається викликом читачеві, чи зможеш здолати, але виконання — на висоті, тому відірватись від читання неможливо.
Розповідь, від особи есесівця Макса Ауе, прекрасна, по-перше, своєю відчуженістю і достовірністю, а, по-друге, великою кількістю блискучих — і від того ще більш страшних — сцен. Те, що частина подій розгортається в Україні, Сталінграді, надає додатковий інтерес. Мій дід воював в Сталінграді, але по інший, ніж Ауе, бік барикад.
Зі слабких місць книги виділю, мабуть, по-перше, недостатню метафізику тексту, а, по-друге, зайвий акцент Літтела на єврейському питанні, без панорамності погляду. Іноді під час читання здавалося, що росіяни з українцями і не билися зовсім, у жертв у них не було, хоча насправді їх було найбільше.
Але так чи інакше «Благочестиві» — для мене відкриття. Так само, як і біографія Кіта Річардса «Життя», що вийшла нещодавно. По-моєму, це більше, ніж просто мемуари. Швидше, це маніфест рок-н-ролу як такого.
І Літтел, і Річардс — той рідкісний випадок, коли я був зайнятий читанням лише однієї книги. Зазвичай намагаюся чергувати читання сучасної та класичної літератури. З останніх прикладів — «Кентавр» Апдайка і «Адаптация» Валерія Билінського. Сподобалися, до речі, обидві книги.
- Як вибираєте книги для читання?
- Фокус в тому, щоб вибирати в принципі. Автори знають, що я пишу відгуки, тому дуже часто просять прочитати і написати рецензію на їхні книги. Відмовляти я не вмію. Ось і читаю, пишу.
Коли є можливість вибору, поступово знайомлюся з класикою. А зорієнтуватися в сучасній літературі допомагають журнали, газети, книжкові сайти. Але кращий спосіб вибору кола читання, вважаю, — це рекомендації друзів, знайомих. Особливо тих, кому ти довіряєш.
Духовні (в основному, православні) книги я вибираю найчастіше інтуїтивно, а книги з психології студіюю в силу професійних інтересів.
- Які книги можете порадити іншим?
- Радити книги, звісно, моветон... Треба з´ясувати смаки того, кому радиш. Наприклад, знайомі, які знають, що в мене велика бібліотека, просять щось принести почитати. Або я пропоную їм це сам, щоб нагадати, що читання — це чудово. У будь-якому випадку перш, ніж принести книгу, питаю про переваги. Якщо зовсім нічого не читав, то говоримо про інтереси в принципі.
Тут, на жаль, я не можу керуватися цим принципом, тому змушений оперувати власними смаками. Буду говорити про прозу, отже, я й сам прозаїк.
Думаю, що класику читати завжди корисно. Так само як і книги духовного змісту, ми, на жаль, все більше забуваємо, що у нас величезна і дивовижна спадщина святоотецьких писань.
З сучасного західного худліта імпонують американець Кормак Маккарті (у нас він чомусь не надто відомий), Умберто Еко, Джон Максвелл Кутзее. З російської сучасної літератури здається вельми цікавої проза Дмитра Данилова, Леоніда Юзефовича, Андрія Аствацатурова. З окремих книг виділю «Свободу» Бутова і «Елтишевы» Сенчина.
Якщо ж говорити про прозу українську, це, насамперед, Юрій Іздрик. З російськомовних українців — Олексій Нікітін, Анатолій Крим, Валентина Єрмолова, Етері Басарія. Із зовсім молодих авторів подобається проза харків´янина Андрія Войницького.
Додаткові матеріали
- Роман Росіцький: «Книжки обираю інтуїтивно, як хворий пес, що шукає потрібну цілющу траву »
- Маріанна Гончарова: «The casual vacancy» Роулінг перечитувати не буду»
- Костянтин Мордатенко: «Читання — це втеча від самотності»
- Володимир Лідський: «Остромов» — прекрасний роман, але, на жаль, дуже затягнутий і місцями нудний
- Наталя Лапіна: «Коли зустрічаю в Інтернеті списки «кращих творів, які повинен прочитати кожен», завжди хочу посперечатися»
- Сергій Батурин: «Читати треба те, що приносить позитивні почуття»
- Михайло Жаржайло: «З Кортасаром розумієш, що сюжет не важливіший за деталі, які нас оточують»
- Петро Яценко: «Книга має притягувати уже з першого прочитаного речення»
- Зірка Мензатюк: «Останнім часом зосередилася на підлітковій літературі»
- Христя Венгринюк: «Раджу почитати Наталену Королеву»
- Олена Галета: «Зміїний укус, або заперечний дарунок» Ендрю Верніка – чудовий взірець аналізу «великих» метафор на межі науки, релігії, філософії й етики»
- Валентина Вздульська: В оформленні українських дитячих книжок особливо бракує стилю
- Василь Слапчук: «Читання – надто приватна, навіть інтимна справа»
- Олена Герасим’юк: «Планую урізноманітнити своє літературне уявлення про світ працями з фізики, математики, географії. Шукатиму поезію там»
- Остап Сливинський: У мене останнім часом відбувається радикальний злам «читацьких звичок»
- Оксана Форостина: «Я читаю абсолютно все, що пише Сергій Жадан, включно з публікаціями в пресі»
- Олеся Мудрак-Ковалівна: «Думаю, що нині українська література має потужну прозу, що не програє перед світовою»
- Василь Махно: «Із задоволенням читаю нові вірші Оксани Луцишиної, Анни Малігон та Ірини Шувалової»
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025