- Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалося, що ні?

- На жаль, зараз в мене немає можливості відволіктися та заглибитися в читання якогось, скажімо, детективного роману, які можна вважати якісним чтивом.

Тільки-но закінчена і побачила світ (упорядники Олексій Даєн і автор цих рядків) міні-антологія вільного вірша під назвою «Наш Вибір», до якої увішло 108 авторів. Наразі я зайнятий остаточним доведенням макету чергового (25-го) випуску літературно-візуального альманаху «Черновик», на черзі проекти двох поетичних антологій, підготовка до виставки-конференції, яка відбудеться у Філадельфії (проект, організатором і «двигуном» якого є художник Віталій Рахман); робота над завершенням одразу декількох візуальних проектів, упорядкування збірки власних творів за більш аніж 40-річний період творчих зусиль. Не кажучи про те, що є необхідність заробляти на прожиття. Хіба до читання тут?

Водночас знаходжу час на уважне ознайомлення / прочитання досить об’ємного тому «Вступ до літератури формальних обмежень. Літературні форми та ігри від античності і до наших днів» (видавництво Коваль-М, 2008), подарованого мені його авторкою Тетяною Бонч-Осмоловською.

Крім того, читаю і перечитую статті про конкретну, візуальну та концептуальну поезію Клауса Петер Денкера, Франца Мона, Зігфріда Й. Шмідта, Карло Беллолі, Річарда Костелянца, Кена Фрідмана, Діка Хіггінса, які у перекладі російською представлені в антології «Точка зору. Візуальна поезія. 90-і роки» (Калінінград,, 1998, ред-упор. Дмитро Булатов); «Світ Велеміра Хлєбнікова. Статті та дослідження. 1911-1988» (М., 2000).

- Що плануєте прочитати?
- Планую дуже багато. Проблема лише в тому, що вільного часу вкрай мало.

- Яку літературу Ви б порадили для читання іншим?
- Що можу я порадити людям в більшості своїй далеким від того, в чому сиджу я з головою? До переліченого не можу не додати: «Дошки Долі Велеміра Хлєбнікова. Тексти та контексти. Статті та матеріали» (М., Три квадрата, 2008. Упор. Н. Грицанчук, Н. Сироткін, В. Фещенко).
Не вважайте за снобізм або безтактність, але брати до рук книжку, яка мені не потрібна — не стану.
Будь моїм шматком хліба — рецензування друкованих видань художньої орієнтації — все було б інакше.

Фото: Юрій Мєчітов