Письменник Віктор Васильчук описує природу рідної Іскоростенщини так захопливо, цікаво, неповторно і талановито, що віриш кожному його слову, будучи дорослим. А діткам і поготів його книги дарують радість справжньої казки.

Щиро дякую автору за його нову книгу «Подорож до Ладії або Тисяча пелюсток дружби». Як ідеться в анотації, це «зворушлива історія про посестер-квіток, які живуть на Зеленій поляні. Одного дня вони вирушають у чарівну країну Ладію, де відбувається Свято тисячі пелюсток… »

Попереду їх чекає захоплива, повна перешкод, небезпек і пригод подорож. Кожна квітка, як і ми, люди, має свій характер, свої уподобання, особливості. Головні героїні – польові квіточки Медунка, Росичка, Лілія, Романа, Фіалка.

Сонечко в Зеленій поляні називається Святовит. Справжньою окрасою поляни є Синє озерце. Іще хочу зазначити, що Ладія – це, імовірно, за творчим задумом автора, – країна, де правила давньослов´янська богиня любові, злагоди, гармонії, світового порядку і благополуччя Лада. 

Дійовими особами казкової оповіді є метелик Веселик, дощик Хлюпавчик, кропива Яснотка, бджілка Жужу, жайвір Дзвінкий, їжачки Колючик і Кирпатий, хмаринка Сивинка та інші світлі і добрі герої. Та коли наші казкові квіти-посестри вирушають у подорож до Ладії, то зустрінуться зі злими персонажами. В темному лісі панує лютий Звіридуб зі своїми посіпаками, Омутниця, Вурколак, Мракотниця, борщівник Отруйник.

І ось вони, подолавши зло та небезпеки, прибули до Ладії. Там їх зустрів головний розпорядник Свята тисячі пелюсток – чорнобривець Оксамитець. Колись він прибув до Ладії, закохався у її принцесу Червону Руту й залишився жити там. Квітів-посестер він люб’язно запросив у карету, запряжену кониками -стрибунцями якою управляв симпатичний кучер – пацючок містер Фрос. 

Здавалось би, далі буде тільки очікувана нами щаслива історія. Але отримуємо від Віктора Васильчука насамперед повчальну. Щойно квіти-посестри приїхали і вирушили на змагання, то, як зазвичай, почали сперечатися. Їм важко було обрати капітана команди, знайти спільну мову між собою. Затіяли колотнечу прямо на сцені, і їх мало не відсторонив від участі голова журі Дідусь Антуріум. До речі, у книзі багато рослин, назви яких автор докладно розтлумачує у примітках, безпосередньо наприкінці кожної сторінки. На щастя, за них заступився і втихомирив Оксамитець. Польові квіти-посестри продовжили змагання і показали свої таланти під час Фестивалю. Та найкраще вони проявили свою щирість і доброту, коли під час марафону одна з учасниць, Купава, впала через перешкоду. Квіти-посестри повернулись, щоб підтримати її та познайомитись. Вони не перемогли, однак отримали від організаторів Свята тисячі пелюсток «заохочувальний приз – мініатюрне кришталеве сердечко у віночку з полових дзвіночків» (с.36). Надалі, коли квіти-посестри добралися додому, то вони змінились на краще: перестали сваритись, сперечатись, «славились не тільки своєю вродою, але й чеснотами та гостинністю. З кожним днем у квітів ставало все більше й більше друзів». (с.39)

Так стисло і коротко про сюжет цього казкового фентезі. А щоб знати більше, запрошую вас прочитати цю неймовірно добру книгу. За її мотивами буде колись створений чудовий мультфільм. Я в цьому впевнена. Частина ілюстрацій для нього уже є в книзі. Їх майстерно і талановито виконала художниця Тетяна Гарг. 

Побажаймо Віктору Васильчуку здоров’ячка, натхнення і наснаги на многая літа, щоб відкривати нам нові казкові світи, такі щирі і зворушливі.

Казкове фентезі «Подорож до Ладії або Тисяча пелюсток дружби» Віктор Васильчук присвятив своїй дружині Світлані та дочці Юлії.

«Шановні батьки, бабусі й дідусі, читайте цю книгу разом зі своїми дітьми й онуками, обговорюйте прочитане і насолоджуйтеся. Адже читання – це найкращий спосіб проведення часу» (с.3) – закликає автор. 

Разом із ним я теж побажаю вам приємного читання!