Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Новини

03.12.2020|13:50|Буквоїд

Побачила світ книжка «Казки для Елізи» Олександра Гавроша

Про закарпатські народні казки чули всі. У ХХ столітті вийшло зо два десятки таких книжок, записаних з уст простих оповідачів, що переказували почуті історії з покоління в покоління. І якщо за кількістю народних казок Закарпаття випереджало інші регіони України, то з авторською казкою ситуація склалася протилежна.

Лише віднедавна закарпатці стали освоювати цей класичний жанр літератури для дітей. Чудовим підтвердженням цього стала щойно видана у тернопільському видавництві «Начальна книга – Богдан» книжка «Казки для Елізи» ужгородського письменника Олександра Гавроша. Збірка має підзаголовок «15 маленьких історій для однієї великої дівчинки» і присвячена «милій Елізі».

На відміну від народних казок, казкові історії Олександра Гавроша цілком міські. Ужгородець впізнає в них обриси рідного міста з величним середмістям, тихоплинною річкою із затишним парком,  пішохідними мостами. Книжка має свою неповторну елегійну атмосферу, яку чудово відтворила художниця Лілія Василенко. Сам автор називає свої казки філософськими,  вкладаючи в кожну з них глибший підтекст. 

Завершує збірку «Казок для Елізи» грайливий «Різдвяний песик», який вже виходив окремим виданням і торік поставлений на сцені Закарпатського муздрамтеатра у вигляді дитячої вистави «Коли звізда ясна…»

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери