Електронна бібліотека/Поезія

П’ятикнижжя 2012Василь Кузан
ФломастериОльга Хвостова
РадіогазетаОльга Хвостова
СтінгазетаОльга Хвостова
Про природу Т.Дана Пінчевська
Світлофор - темнофорОлексій Ганзенко
Незвичайні китайські шпалериЙосип Струцюк
Новгород, ЯдЯв Наз
OLе-OLе-ОLе-EЯв Наз
ВіршіЕлисавета Багряна
Попіл Дніпра (повість)Віталій Квітка
Позолочена рибка (уривок)Барбара Космовська
Ночь русалки (отрывок)Николай Хомич
Така любовОлексій Ганзенко
Чуєш?..Юлія Юліна
Твій ЯЮлія Юліна
КолисьЮлія Юліна
КицяЮлія Юліна
Всі жінки від природи садо-мазоЮлія Юліна
14 фігвраляЮлія Юліна
Почвари, зомбі та частини їх тілЄвгенія Чуприна
«Мій кисень»Марта Лопатнюк
Мистецтво житиСергій Цушко
Київські хокуСергій Цушко
Царівна-жабка...Сергій Цушко
У розмаїтті квітів кожен шукає своєСергій Цушко
Усі жінки народжуються з коронами...Сергій Цушко
Запам’ятовуєм не дні...Сергій Цушко
Попелюшко, не йди...Сергій Цушко
Чекаю твого дзвінкаСергій Цушко
МелодіяСергій Цушко
Затиснутий тілами у вагоні метроСергій Цушко
Сонце перед своїм заходом безжально розстрілює День...Сергій Цушко
Завантажити

Пісок зсипається в траву,
Мов зорей пил.
Листопад. Мрій про жаливу
Живий настил.
Настане ранок. І крізь сон,
Крізь рій снігів
Всміхнеться сонце мов масон
З-поза туману гір.
І зовсім точний- молоко -
Приціл, спрямований з зорі,
Завиє, начебто сірко -
Вже пил вгорі.
Стає пісок - зоря в туман.
І мов горіх,
Мов заблукалий отаман -
Вода з-під стріх.
Й ти стрінеш подихом тепло -
Зоря у рот
Встромляє біле-біле шкло
Своїх широт.
І кульками неначе ртуть
Тече, тече вода -
Це губи в щоки тиснуть
Й далі собі мнуть
Зморщок і літ змарновані стада.

Партнери