Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
«Белая армия, чёрный барон,
Снова готовят нам царский трон,
Но от тайги до британских морей
Красная Армия всех сильней.
Так пусть же Красная сжимает властно
Свой штык мозолистой рукой,
И все должны мы неудержимо
Идти в последний смертный бой».
«Белая армия, чёрный барон»
С.Хричову
Патріарх каже:
«Україна – це як Польща,
Така ж центральноєвропейська країна,
Посткомуністична,
Постсоціалістична,
Постколоніальна,
З усіма пострадянськими комплексами».
Хоча радянської Польщі
І не було ніколи
Насправді:
Міхал Тухачовскі завтикав її завойувати,
Взяти Варшаву,
Занести полум’я Революції далі,
За Віслу,
За Одер,
За Райн.
За Леніна!
За Революцію!
За Свободу!
Польща могла би бути іншою:
Червоною,
Робітничою,
Радянською республікою Польща,
Фелікс Дзержинський {я}
Міг би
Її очолити.
Двоє Залізних {Дзержинський і Сталін}
Рулили б
Європою
Раз і назавжди. {ставлю залізну крапку, переходжу до Патріарха}
Щось в його реченні
Зайве.
Навіщо це «як»?
Воно вселяє зневіру,
Воно занадто нечітке.
А нафіґа ця нечіткість?
Ця хуйова багатовекторність
І ґеополітична невизначеність?
Що не кажіть,
«Як» в цьому реченні зайве.
Давайте візьмемо його в дужки,
Бажано, у фіґурні.
{вось так}
Але і вони також
Зайві,
Погодьтесь.
Знову невизначеність,
Лише цього разу прихована.
Суцільний обман,
Введення пролетар’яту в оману!
Зрештою,
Те, що в дужках,
Можна прибрати
Сміливо,
Ми ж невпевнені,
Якщо цнотливо ховаємо
Щось у дужки.
{та ще й у фіґурні}
«Україна – це Польща,
Така ж центральноєвропейська країна,
Посткомуністична,
Постсоціалістична,
Постколоніальна» – звучить Патріарх.
{хоча радянською вона й не була ніколи насправді}
Жодної особливості,
Лише спільна,
Центр-Еуропейська доля
{не плутати з Фіно-Угорщиною!}
Коротше,
Потяг-76
Вже проїхав
Варшаву,
І Прагу,
Приїхав у Відень.
{щоб перейменувати там
Львів у Лемберґ,
І відродити
Матінку-Австрію знову
На карті Європи
XIX ст.}
Останні події
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця