Завантажити

Ні, троянди не пахнуть, особливо ті, що привласнені;

Змії шукають тепло і тихо на грудях пригрілися.

Забракло хвилин відпочинку – нині скорочено час мені,

І повільно сунеться ранок із-за дальніх гір на милицях.

Це не думка сліпа – це отак формувалося мислення,

І на серці павук сканував мої ізольовані погляди.

Присмак важких елементів так потребує окислення!

Я стомився тебе любити, бо якось уже й не поряд ти.

Руїни на місці фортець – на нервах фундамент не втримався,

Усе, що було перед тим, у тривалій війні не відходить…

Розсиплеться стомленням гнів і невиразна рима вся,

Кусає у рани гадюка – і за що? За нектар насолоди.

1999

читати