Завантажити

Червоним гербером захід півночі.

Стукаю кроком по сонній бруківці.

Йдемо ізнов поодинці,

по різних боках однієї вулиці,

єдиним безміром в невідоме.

А хотілось дістатись дому,

стрітись вперше сусіднім кроком,

через сутінки, ненароком...

Кілька крапок у несказане.

Морок півночі холоднішає.

Нездійсненне ставало марним,

ми з тобою ставали віршами.

Може, стрінемось як востаннє

тут, між сходами «Інгла-Тера»?

невпізнанно промовиш: "Таня..." -

Так це я... у руках з гербером.

читати