Електронна бібліотека/Публіцистика
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
ружні, зацофані Ради! Колька би їх нендзна сколола! Бабі їхній горбатій-францоватій! Олексо, плюньте ще раз на тото всьо, пальніт си лямпачок на дорогу і скорес-с-сенько домів! І бізнес у Карпатах зараз кльовий. Студенти перебрані на гуцулів підробляють – фотографуються з туристами за гроші. А за фото з чистопородним гуцулом-фельдманом – доляр дадуть! Як на відео гуцул Олекса заспіває коломийку, як вівкне, та як затанцює! Аж Карпати здригнуться! Ой, як здригнуться ...
Галицький джедай з Івано-Франківська
Тарас Собко. 2006 р.
P.S.
Шановна пані Юлю ! Народне прохання: частіше поглядайте, що у Вас там на спідничці ззаду причепилося, бо вже вся Україна бачить, що там реп'яшків-а-реп'яшків зібралося.
--------------------------------------------------------
У Європу чи в ЄЕПу ?
З ким дружити? Кого любити? З ким жити? Кому віддатися? Ось такі дівочі питання постали перед Україною. Чи то постали, чи то нам поставили. Чи то свої, чи то чужі – вже і не розбереш. Нас сватають, але сватів не присилають. Набивають собі ціну. Дівчина гарна, але бідна (обкрадена). Головні претенденти: Європейський Союз і недоношений ЄЕП.
Спочатку поговоримо про ЄЕП «с раскосыми и жадными глазами». Зрозуміло, що воно – Росія. Я не проти економічних зв'язків. Я «за». Але ж обдурять! Як завжди! Згадайте Переяславську угоду. Звичайний військовий договір тихою сапою, переріс в окупацію. Старшенькі братани навіть мову забороняли. Указів і заборон, з цього приводу, штук 300 наплодили. Скажіть мені, де ще в світі таке було?
З іншого боку, в рамках ЄЕПу Росія хоче нам допомагати – це, щоб ми були сильніші? Сама собі виховує конкурента? А може просто, по-братськи? Повірив би. Востаннє. Та якби не події з Тузлою. Там була мале-е-есенька деталь. Радіостанція «Ехо Москви» провела бліц-опитування: що росіянам дорожче – добросусідські відносини з Україною, чи маленька Тузла? За 5 хвилин на радіо поступило 3795 телефонних дзвінків – феноменальна активність! 82% опитаних відповіли, що Тузла для них важливіша. Дуже-дуже! Ось і вся братня любов.
З російської історії філософії випав один видатний науковець. Князь Микола Сергійович Трубєцкой. (В Росії вважають, що він випав і дуже вдарився головою.) А чого ж би то? Та от, написав працю «К Украинской проблеме». Ось пару цитаток:
«...В течение XV, XVI и первой половины XVII века культура Юго-Западной Руси и культура Руси Московской развивались настолько разными путями, что к половине XVII-го века различие между этими двумя культурами стало чрезвычайно глубоким…»
«...Царь Петр поставил себе целью европеизировать русскую культуру. Ясно, что для выполнения этой задачи могла быть пригодна только западнорусская, украинская редакция русской культуры…»
«... Поэтому, Петр великорусскую редакцию русской культуры постарался совсем искоренить и изничтожить, и единственной редакцией русской культуры, служащей отправной точкой для дальнейшего развития России, сделал украинскую редакцию…»
І якщо копнути глибше Достоєвських і Чайковських, то… Український Розум в Росію вивозили валками завжди.
Споконвік російська еліта – наші хлопці, українці («..как сладостно Отчізну нєнавідєть...»). Тільки ніяк не можуть акліматизуватися, бо в Росії морози сильні і сіра речовина у багатьох підмерзає, тому трохи пришелепкуваті, а від того і забудькуваті. «Нє было, нєт і быть нє может!» - я ж кажу, голови проморожені. Взимку антифриз треба вживати, а зима в Росії, ой, яка довжелезна. А ще татарська крівця підмішалася і закипає здуру деколи навіть на сибірському морозі. До того ж у потомків професури Києво-Могилянської Академії, котру майже повним складом вивезли в Росію, бурсацтво в крові таки залишилося.
Микола Амосов: «…Украину обеднили генетически. Раскулачивание, когда в Сибирь попали миллионы украинцев, исход с Западной Украины, когда четвертая часть ее жителей оказалась за границей. Плюс 5-6 миллионов человек, ушедших «на повышение» в Россию. Украину покидали лучшие, самые сильные, самые умные, это не могло пройти даром…»
Голова путінської адміністрації Олександр Волошин, консолідуючи громадян України, заявляє: «Ніколи Росія не залишить Україні Керченську протоку. Якщо треба, ми скинемо туди бомбу!» Волошин – яке чарівне «російське» прізвище. Згадайте галицьку співанку: «Ой волошин сіно косит, а волошка їсти носит…» Альпійсько-карпатському покручу ніхто і пальчиком не помахав. «Наші» ЗМІ сообщілі, що то він просто пожартував.
Наш Президент говорить про ЄЕП, як про зону вільної торгівлі. Най собі буде. Тільки наш Президент не врахував, що слово «зона» для сусідського Президента – це інше поняття.
Один з російських ідеологів, диякон Кураєв, пише:»…Я считаю, что нашим зауральским епархиям пора уже задуматься над тем, как работать с китайцами в их общинах. Речь не идет о том, чтобы идти в Китай. Китайская колонизация Сибири – это неизбежный процесс. Его можно тормозить. Но нельзя отменить... » РПЦ в Росії
Останні події
- 27.12.2024|15:35Український фільм «Редакція» вийшов онлайн на Netflix
- 27.12.2024|15:32«Крабат»: похмуре історичне фентезі чи історія нашого покоління?
- 27.12.2024|15:25Найкращі українські книжки 2024 року за версією ПЕН
- 23.12.2024|20:38Вийшов друком другий том духовних записок Ігоря Павлюка
- 23.12.2024|18:24У ВСЛ виходить новий роман Євгенії Кузнєцової «Вівці цілі»
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»