Завантажити

Сьогодні ми відзначаємо

свято небесного дощу:

краплі на віях –

знаки твого смирення.

Приймай без нарікань

шелестливі потоки –

це одна з найменш болісних

осанн нашим бідам.

Ранкові, ще темні, вокзали

сотають холодними пальцями

безкінечні кіноплівки поїздів –

щоденні сеанси розставання.

А завтра – нові ювілеї:

двітисячісотий робочий день,

затори по три години,

п’ятсот людей на станції метро «Петрівка».

І більше – жодної радості:

тільки викурити тихенько вечір,

притрушуючи попелом

власну скоцюрблену тінь;

тільки шептати в темряві,

склавши замочком руки:

«Нехай буде воля Твоя,

а не моя».

читати