Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості,
ненависні й місткі, наче шкільні портфелі –
будинки, де в коридорах спогади, мов коштовності.
світяться в глибині, як у ріці форелі.
З кухнями, де зазвичай стільки всього стається,
лишається непоміченим для стороннього ока.
Дерева чекають вечора, мов юного спадкоємця.
В людях найдовше живе любов – щемка і жорстока.
Б’ється в коридорне вікно яблунева гілка.
Дихання фруктового дерева глибоке й уперте.
Коли ти повернешся – хай буде ранок понеділка.
Щоби все починалося, як уперше.
А в понеділок зранку світ ще не створений.
В понеділок творець здається розгубленим.
Намагається уявити увесь цей світ із найтоншим коренем,
з горизонтом прокресленим, небом обвугленим.
І творить собі цей світ, це творіння боже,
і ранить об гострі краї світанку вузлуваті пальці.
А ось пробує уявити тебе – і не може.
Не може уявити надвечір, не може вранці.
Знає, що всі зауваження наші – насправді законні.
Починається довге літо з сезонними акціями.
І сидить творець в старому кварталі на громіздкому балконі,
над щоденними пристрастями, над нічними акаціями.
І не подобається йому нічого з того, що вийшло.
І озиваються зорі йому голосами овечими.
Так високо йому на цьому балконі, так всевишньо.
Як і повинно бути в понеділок увечері.



Партнери