Електронна бібліотека/Поезія

Як це діється тут, на Сході?
Світло спалахує за рікою.
Квітка місяця в неба на споді
здається темною і загіркою.

Небо в січні криваве, наче
пускають троянди у воду проточну.
Кордон під снігом зранку означать
діти, що наново стежку протопчуть.

Зимують під сонцем птахи і тварини.
Тяжіють збіжжям підвали й комори.
Ріка по холодній щоці країни
сльозою стікає в Азовське море.

Зима заходить у заводь широку.
Діти в свята залишають школу.
Бог народжується щороку
саме тут – в заплавах Осколу.

Лис обережно пробує кригу.
Рибалки – тихі в місті над міру –
везуть на ярмарок сушену рибу,
мов мощі святих, що померли за віру.

І віддають їх у руки циганок.
І кожне торкання лишає опік.
Несуть покупці повз церковний ганок
олію, вугілля і теплий одяг.

А в церкві знаються на законах.
Лежить вогонь на кожнім мерцеві.
В церкві святі на старих іконах
одягнені просто, як всі місцеві.

Ісус на іконі сумирний вранці,
мовить слова – печальні, нагорні.
Комір у нього на вишиванці
темніє, ніби шрам на горлі.

Течуть на Південь води проточні.
Течуть цілий день золотими шовками.
Ягнят, народжених проти ночі,
гріють жіночими кожухами.

Гріють дітей і сонну худобу.
Ростуть уві сні ягнята і діти.
Діти мають триматися дому.
Худоба має добре родити.

Рибалок хрипка пізня говірка.
Пахне вугіллям від залізниці.
Сходить над ярмарком перша зірка.
Мовкнуть діти. Співають лисиці.

2018

Останні події

30.05.2025|18:48

27.05.2025|18:32

26.05.2025|10:38

24.05.2025|13:24

24.05.2025|13:19

24.05.2025|13:15

23.05.2025|09:25

20.05.2025|11:40

16.05.2025|15:50

15.05.2025|10:47