Електронна бібліотека/Поезія

Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Завантажити

Царство небесне, - говорять вони про життя.
Про хатній побут, про час,
який їм відпускається на кохання.
Царство небесне - вони називають
свій споконвічний світ, дитячу печаль,
що сковує мову відважних.
Царство небесне – це дишуть тварини в стайнях,
це надивляються за зорею мудрі птахи,
майже члени родини,
яких і заб’ють на родинні свята.
Головне у житті –
перемогти страх перед зимою, побачити
логіку в опаданні снігів, піймати ритм великої
темряви, яка неодмінно скінчиться відлигою.
Гін високого неба над низинами –
царство небесне, протоптане
жіночим взуттям у синіх заметах,
царство небесне в підручниках,
принесених колядниками зі школи,
мов хліб із пекарні.
Лише співає домашня птиця,
вітаючи власний відхід.
Співає птиця, холонучи серцем
посеред великого переходу зими.
Нам усім, ніби терновим винам, доходити любові
до цієї землі, до нашого царства,
над яким формується голосовий апарат
горизонту.
Велика віра порубіжних народів –
бажати царства небесного своїм померлим,
особливо тим із них, хто ні в що не вірив:
значити їхній відхід пташиним співом,
відпускати їх у глибокі сніги, ніби в море,
в човнах, вантажених
гірким слобожанським терном...
…Мій тато помер 4 січня.
Того дня ішов сильний густий сніг.
Якийсь час вони йшли
одне одному
назустріч.
2019

Партнери