Електронна бібліотека/Поезія
- І ще сто грам веселої печалі…Ігор Павлюк
- Сцена на ПодоліАнатолій Дністровий
- СантаВіктор Палинський
- я очі розплющив у тихій темряві...Анатолій Дністровий
- після того як стихла канонада...Анатолій Дністровий
- Галява (новела)Віктор Палинський
- Вілла під крокодиломВіктор Палинський
- Перезавантаження життяМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- Вулиці тонуть у сонячній млості...Сергій Жадан
- Прошиті жилами дротів...Василь Кузан
- Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті...Дмитро Лазуткін
- під час повітряної тривоги...Анатолій Дністровий
- ранковий трамвай у мене спитав...Анатолій Дністровий
- ІлляВіктор Палинський
- чи виберуся з цієї журби...Анатолій Дністровий
- Осінь стану воєнногоМикола Істин
- Тиха пора із домішком срібла...Сергій Жадан
- Зала очікуванняГалина Крук
- Якщо зможеш – поплач...Катерина Калитко
- За вечерею з європейськими інтелектуалами...Катерина Калитко
- Тук (новела)Віктор Палинський
- Мисливці на снігуКостянтин Москалець
- Остання осінь у житті...Віктор Дячок
- де ти була мені сестра...Тарас Федюк
- І ще таке, знаєш, пташине…Мар´яна Савка
- Прийде пора золотаМикола Істин
- Лик смерті (уривок із роману)Олександр Горбачевський
- Німа (новела)Віктор Палинський
- Повітряна тривога по всій країні...Вікторія Амеліна
- У весняне синє поле...Вікторія Амеліна
- жінка розгублена біля чужого моря...Вікторія Амеліна
- Пам´ятаю, як я себе берегла малою...Вікторія Амеліна
Завантажити
Тиха пора із домішком срібла,
тому і небо коштовне сьогодні.
Бджола б’ється, наче осліпла,
Вогні, що світяться на сторожі,
на які летять довірливі нетлі.
Вечори цими днями схожі
на вантажників, що виносять родинні меблі,
на дітей, що ніколи не знали сирітства,
на убивць, що чекають терпляче страти.
Квіти закриваються, як видавництва,
коли більше немає чого читати.
Тіні робляться невиразними.
Герой робиться все ліричнішим.
І живе жінка зі старими образами,
наче ріка з пересохлим річищем.
Згадує, як її тут повчали.
Слухає, хто там ходить полями.
Думає, що ж її так печалить.
Хоче, щоби її умовляли:
не все так безнадійно насправді,
не все так насправді терпко.
Просто люди – запеклі й спраглі –
дивляться в небо, як у люстерко.
Просто ці вечори без спокою,
просто срібло у павутині.
Тиша робиться глибокою.
Смуток родиться в людині.
І стільки мороку в кожному дереві.
Всі такі тихі і навіжені.
Місяць надійно ховається в темряві.
Ніби в пам’яті.
Ніби в кишені.
Останні події
- 07.12.2023|16:29«Вул. Різдвяна, 24»: вийшла друком нова книжка, що допоможе розібратися у святкових символах
- 07.12.2023|14:33У видавництві Yakaboo Publishing виходить друга книга про силу українок у війні з російськими загарбниками
- 07.12.2023|14:28Благодійний показ фільму Джима Джармуша «Виживуть тільки коханці» відбудеться в кінотеатрі «Жовтень» на 20-річчя кінокомпанії «Артхаус Трафік»
- 07.12.2023|14:15Як блоги впливають на дітей: радощі і труднощі юних початківців. Презентація книги Ольги Купріян «Панна Софія»
- 07.12.2023|14:09Український ПЕН починає прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
- 07.12.2023|13:17Які книжки найчастіше купували українці у 2023 році: результати опитування книгарень
- 03.12.2023|16:49У Києві відбудеться п’ятий фестиваль “Дні есеїстики”
- 03.12.2023|16:45Вперше в Україні відбулася презентація роману Станіслава Ігнація Віткевича «Прощання з осінню»
- 29.11.2023|13:04ВВС оголосила короткі списки Книги року ВВС-2023
- 27.11.2023|10:27Лауреатом Букера за 2023 рік став ірландський письменник Пол Лінч