Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
Завантажити
Прийде втома – обідня, літня.
Вірш – складний, мов анатомія ліктя,
Вона нагадає – і він напише.
В написаному буде сумнів,
буде оповідь, буде сутінь,
буде вага, буде облога,
але не буде головного.
В ньому не буде лінії світла,
що невиписана та безслідна
тонко проходить між лопаток,
ділячи видиме, ніби спадок;
що ляже хребтом, як узбережжям,
і тому, хто побачить це першим,
доведеться якось назвати
ці перепади, ці завади.
Світло, яке її ділить навпіл,
світло, якого вистачить навіть,
аби означити сховану темінь,
огранити в переході щоденнім,
вихопити у сутінках ранніх,
згустках, накочуваннях, відмираннях,
у переситі і відході,
залягаючи десь насподі.
Світло, що творить злами настінні,
світло, яке наповнює тіні,
смуток лиць і вигини вилиць –
все, на що вони разом дивились,
що розглядали, чого торкались,
ламаний промінь, Господній палець
проводить лінію горизонту,
значить ніжність, наче гризоту.
Світло ковзає по хребтові.
Промені, ніби хвилі портові,
розмивають піщаний берег
шкіри, літерами на паперах
проступають тонкі прожилки –
підшкірний скоропис хороброї жінки,
віднайдена мова – щоразу ближча,
орфографія порубіжжя.
А з того боку, де світло гасне,
різане, ліноритне, виразне
вугіллям у грунті лежить мовчання,
і тогобічна тиша повчальна
буде громадитись між ними,
будуть обжитими і нестрашними
ландшафти, значені чорнотою –
неозвученою, простою.
Чорно-біла гірка рівновага,
злам, що тримає в повітрі птаха,
тінь, у яку западає серце,
пропис, який наповнює сенсом,
який наповнює мову вагою,
рухається лінією береговою,
рухається диханням, мов краєвидом –
недописаним, несамовитим.
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій