Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Завантажити
Просто це одна з небагатьох історій,
що мають оптимістичне завершення,
наскільки оптимістичною може бути мова
14 тисяч немовлят,
фіксована статистика потаємного дійства,
сотні розламаних,
наче волоські горіхи, родин,
темне батьківство, що затискає у кулаці
зерна сподівання;
лемент і ґвалт
у найбідніших кварталах,
зрушені юрби,
що залізничним насипом
тікають від смерті.
А втім,
перемагає те, що прийнято називати надією,
і вертається те, що зазвичай вважається дивом.
І понад головами
зґвалтованих міст
займається світло –
нехитра метафора мудрості тих,
хто залишився жити,
тих, хто і далі готовий любити цей світ –
схожий на святкову сукню,
з якої не відпирається кров.
Є ця історія порятунку,
переконливе свідчення справедливості,
довкола якої відтепер
будуть намиватися контури права,
буде протоптуватися
етика материків,
дитяча постава прогресу.
Щорічна містеріє відчаю,
який долається потребою жити,
містеріє тривоги,
що породжує відчуття таємниці,
містеріє слабких і довірливих –
добрих, неговірких людей,
що ідуть за потоком світла.
Є ця історія,
в якій я бачу лише тебе.
Лише твоє обличчя.
Лише твої рухи.
І поза цим стається
велике спасіння,
і починають вірити навіть ті,
хто має підстави не вірити,
і починають любити ті,
хто має право на свою нелюбов.
І хай поєднується дитяче дихання
з диханням історії,
і хай нашими іменами повниться
список покликаних свідчити і святкувати,
і хай кожен твій крок стає частиною великого поступу.
Торкаєшся рукою темряви – і озивається вічність.
Говориш нині «люблю» - і не обривається текст.
Останні події
- 09.10.2025|19:19Ласло Краснагоркаї — Нобелівський лауреат із літератури 2025 року
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»