Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
Просто це одна з небагатьох історій,
що мають оптимістичне завершення,
наскільки оптимістичною може бути мова
14 тисяч немовлят,
фіксована статистика потаємного дійства,
сотні розламаних,
наче волоські горіхи, родин,
темне батьківство, що затискає у кулаці
зерна сподівання;
лемент і ґвалт
у найбідніших кварталах,
зрушені юрби,
що залізничним насипом
тікають від смерті.
А втім,
перемагає те, що прийнято називати надією,
і вертається те, що зазвичай вважається дивом.
І понад головами
зґвалтованих міст
займається світло –
нехитра метафора мудрості тих,
хто залишився жити,
тих, хто і далі готовий любити цей світ –
схожий на святкову сукню,
з якої не відпирається кров.
Є ця історія порятунку,
переконливе свідчення справедливості,
довкола якої відтепер
будуть намиватися контури права,
буде протоптуватися
етика материків,
дитяча постава прогресу.
Щорічна містеріє відчаю,
який долається потребою жити,
містеріє тривоги,
що породжує відчуття таємниці,
містеріє слабких і довірливих –
добрих, неговірких людей,
що ідуть за потоком світла.
Є ця історія,
в якій я бачу лише тебе.
Лише твоє обличчя.
Лише твої рухи.
І поза цим стається
велике спасіння,
і починають вірити навіть ті,
хто має підстави не вірити,
і починають любити ті,
хто має право на свою нелюбов.
І хай поєднується дитяче дихання
з диханням історії,
і хай нашими іменами повниться
список покликаних свідчити і святкувати,
і хай кожен твій крок стає частиною великого поступу.
Торкаєшся рукою темряви – і озивається вічність.
Говориш нині «люблю» - і не обривається текст.
Останні події
- 02.10.2026|19:56Українське мистецтво формує сприйняття країни у світі
- 01.10.2026|14:15До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля