Електронна бібліотека/Поезія
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити
+ + +
Ось і добра нагода подякувати за можливість
народитися в двадцятому столітті.
За можливість побачити
берегову лінію історії,
за можливість зійти на переповнені перони,
що повільно порожніють і затихають.
Як не подякувати за нагоду
писати листи від руки,
безнадійно залежати від непоквапливості листоноші,
відчувати сповільненість календаря,
його жіночу точність.
Як не подякувати за це особливе відчуття часу,
що вимірюється кількістю прочитаних за вечір
сторінок.
Як не подякувати за простір,
твердо окреслений олівцем, ніби дитячий кулак
із затисненим гудзиком.
Постаті тих, хто перейшов через великі війни та потрясіння,
стоять при вікнах, прощаються
з мороком, ніби з померлим сусідом.
Хто кого пережив, кому випала ця сумнівна
вдача – дивитися як споряджають на цвинтар
померлого ворога.
Світлі постаті дітей двадцятого століття,
розчиняються в мороці, ніби постаті колійників,
що проводжають ніч.
Потяг прибуває на ранкову платформу.
Ранок вітає всіх, хто зійшов дорогою,
спокусився ліхтарним сяйвом за великими деревами.
Ранок вітає тих, хто сходить на кінцевій.
І лише радість лишається.
І лише розпач.
І лише переплітається вогкий туман
із невагомим словом.
Будь зі мною, музико вулиці.
Будь зі мною, відчуття перемоги.
Відчуття справедливості.
Відчуття ритму.
Останні події
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
- 07.05.2025|11:38У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка
- 06.05.2025|15:24«Читаємо ложками»: у Луцьку відбудеться перша зустріч літературно-гастрономічного клубу
- 06.05.2025|15:20Помер Валерій Шевчук
- 02.05.2025|13:48В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
- 01.05.2025|16:51V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
- 01.05.2025|10:38В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
- 30.04.2025|09:36Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
- 29.04.2025|12:10Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні