 
	Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
ТАРАС
Ім´я таке просте – Тарас.
А велич...
І душа глибинна.
Ще і сьогодні Україна
його шукає поміж нас,
та не знаходить.
Бачить все,
що натворили ми,
й сивіє,
згасає.
А помре надія –
її ніщо вже не спасе.
Шукаймо всі!
Його душа
така глибинна...
* * *
Де Вірменія й де – Україна.
Та все ближчий мені Гаястан*,
бо пов´язує нас пуповина –
це Майдан, це Сергій Нігоян.
Це у храмах скорботні лампади
над печаллю Спітакських руїн,
на Грушевського барикади
й одчайдух-захисник фідаїн**.
Це пронизливий спів Комітаса,
голокосту кривавий рубець.
Це проникливе слово Тараса
й полум´яний чорнявий читець.
Спільний біль, наша спільна утрата,
що єднає, тримає гуртом.
І священний хачкар*** Арарата
постає над безсмертним Дніпром.
Гаястан * – Вірменія
Фідаїн ** – народний месник
Хачкар *** – камінь у вигляді хреста або стели з художнім різьбленням
ЗУСТРІЧ ЗІ СЕВАСТОПОЛЕМ
Севастополь – гірські тунелі,
море зблиснуло ген напівсонно.
Наче гнізда, будинки на скелі
й де не глянь – "Заборонена зона".
Попливли за вагонним віконцем
кораблі, наїжачені грізно,
Я ввійшов у це місто із сонцем –
доброзичливо і безвізно.
Що мені його ратна слава
там, де кров на кожній сторінці.
Я вдивляюся нелукаво.
хто вони і які вони – кримці.
І ще подумки вкотре питаю:
виноградарі і гречкосії –
чом у нас часом згоди немає
чи то в думці, чи в слові, чи в дії?
Знову хмариться – дощик буде,
що набрид, як бої мітингові.
А на вулицях – люди як люди,
усміхаються, мов у Львові.
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій




