Завантажити

ТАРАС

Ім´я таке просте – Тарас.

А велич...

І душа глибинна.

Ще і сьогодні Україна

його шукає поміж нас,

та не знаходить.

Бачить все,

що натворили ми,

й сивіє,

згасає.

А помре надія –

її ніщо вже не спасе.

Шукаймо всі!

Його душа

така глибинна...

* * *

Де Вірменія й де – Україна.

Та все ближчий мені Гаястан*,

бо пов´язує нас пуповина –

це Майдан, це Сергій Нігоян.

Це у храмах скорботні лампади

над печаллю Спітакських руїн,

на Грушевського барикади

й одчайдух-захисник фідаїн**.

Це пронизливий спів Комітаса,

голокосту кривавий рубець.

Це проникливе слово Тараса

й полум´яний чорнявий читець.

Спільний біль, наша спільна утрата,

що єднає, тримає гуртом.

І священний хачкар*** Арарата

постає над безсмертним Дніпром.

Гаястан * – Вірменія

Фідаїн ** – народний месник

Хачкар *** – камінь у вигляді хреста або стели з художнім різьбленням

ЗУСТРІЧ ЗІ СЕВАСТОПОЛЕМ

Севастополь – гірські тунелі,

море зблиснуло ген напівсонно.

Наче гнізда, будинки на скелі

й де не глянь – "Заборонена зона".

Попливли за вагонним віконцем

кораблі, наїжачені грізно,

Я ввійшов у це місто із сонцем –

доброзичливо і безвізно.

Що мені його ратна слава

там, де кров на кожній сторінці.

Я вдивляюся нелукаво.

хто вони і які вони – кримці.

І ще подумки вкотре питаю:

виноградарі і гречкосії –

чом у нас часом згоди немає

чи то в думці, чи в слові, чи в дії?

Знову хмариться – дощик буде,

що набрид, як бої мітингові.

А на вулицях – люди як люди,

усміхаються, мов у Львові.

читати