Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
У провінційному місті живе дівчинка –
зелене волосся, солом’яні очі,
вона не підозрює про існування вічності
і взагалі нічого не хоче.
Правда, мріє про срібні кліпси
і джинси хоча б місцевої фабрики,
а мати щодня погрожує клізмою
і вкотре переховує древні ретушні фарби.
А ще дівчинці мариться великий пеніс
ведучого із місцевого телеканалу.
Вона його не бачила і, запевне,
жодного разу не відчувала,
але хто заперечить мрії дівочі?
(Ех, зелене волосся, солом’яні очі,
народилася б ти хоч століття тому,
була б мавкою або відьмочкою…)
Та дівчинка зором пропікає пітьму
і уявляє себе на черешні повішаною.
Поряд заплакану маму уявляє,
близьких сусідів, дільничого злючого,
та раптом ідилію цю затуляє
сто разів омріяний член телеведучого.
І вона знову тане від млості,
“I love you” шепоче у простір
і усміхається…
…Що не кажіть,
але справжня мета нам не дасть
розпрощатись зі світом…
І дівчинка лізе у крісло, і вкотре зубрить “Заповіт” –
задовбала її вже вчителька цим “Заповітом”!
Останні події
- 07.07.2026|20:35Видавництво Korali Books оголосило конкурс чуттєвої прози: переможці отримають шанс видати власну книгу
- 07.07.2026|13:15Дипломатія без прикрас: спогади, досвід і залаштунки служби
- 03.07.2026|14:00Звернення Софії Русової
- 01.07.2026|16:44Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»
- 28.06.2026|20:48«Смачна комунікація» література, гітара,троянди,філософія
- 26.06.2026|17:27«Кожен важливий на своєму місці»: VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
- 22.06.2026|16:01Літературний пікнік у Парижі на сонцестояння
- 21.06.2026|13:01«Свій серед своїх?». Як подолати прірву між цивільними та військовими
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026