Завантажити

КАРАЇМ



Сутеніло. Узимку це видиво починається відразу по обіді. Звідкілясь на небі з»являється глибокий фіолет, ніби якийсь величезний осьминіг напустив свого чорнила. Сьогодні мені
не треба сушити, як допіру, голову куди піти зігрітися, чогось випити й потеревеняти про
літературу чи живопис. Сьогодні у мене є житло, трохи грошей і робота, яку я не зробив за останні майже 10 років п»янок, дурневаляння, гультіпацтва…А може це був час нако-
пи чогось для чогось, час, коли треба було запитувати себе не чому, а для чого? У мене є
друг, який боїться смерти тієї, що попереду більше, ніж тієї, що позаду. Інколи він мені
дзвонить, буває, що і через день: «Заходь, у мене є». Він робить вигляд, що не знає, що
тепер і в мене є…Він якось сказав, що, коли я перестав заходити до нього так часто,як
це було раніше, то нема тепер з ким і випити. Я не образився. Випивка,справді, є тим фун-
даментом, на якому тримається чоловіча дружба.Так було в усі часи. Може раніше пили
менще, то і побратимів було більше. Чи є зараз артури й ланселоти, ахілли й патрокли?
--Чув,--заявляє мій товарищ, щойно я переступив поріг його робітні,--Гавел помер.Смер-
топад, смертопад…Жаль. Нам такого президента, він би зробив люстрацію відразу, не тягнув би кота за.., як наші. От тобі чехи—нація швейків.
--Був у них і Жижка і студент Палах…
--Який спалив себе у 68-у? Без люстрації ні чорта не буде. Позасідало кругом старе луб»я.
--Старі вже не керують.
--То їхні діти, а потім онуки. Він дратівливо мотнув своєю бритою головою.
--Був сьогодні на річці?—спитав ропашілого товариша.
--Аякже, річка—це життя. Тільки там я забуваю про свою старість і майбутню неміч. Ти
ще молодий…
Він це говорить мені вже років з 30, якось заздрісно-поблажливо, через силу, але постій-
но. Я знаю, що він вбив у свою голову, схожу, коли він тверезий, на золоте яйце,і—голов-
ешку, коли п»яний, що, одряхлівши, замкнеться у своїй квартирі й носа не буде нікуди по-
казувати\ малювати можна й дома\. Може він так і зробить, але навряд—ріка йому не да-
сть усидіти в 4-х стінах, обвішеними його картинами. Цікаво, чи дзвонитиме він мені то-
ді?
--Усе-таки ми дожили до 21-го, золотого, як здавалося нам, і не тільки нам,сторіччя.
--Тож бо то й воно, що здавалося. 11 вересня в Ню Йорку показало,яке воно золоте.
--І ще покаже.
--Усе к бісам розвалиться: Росія, США, Европа…
--І що, будемо чекати жовтого чи чорного цунамі. А може зеленого.
--Зеленого?--товариш здригнувся, а може мені так здалося.
--Так, ісламського. Без европейської й американської підтримки Ізраїль рухне ще на кілька тисяч років.Ти, хоч і старий католик по батьковій лінії, але історія іудейська для тебе щось
таки та важить. Усе-таки богообраний народ, як не як.
--А що, і обраний. Не арійців же Бог обрав.
--Ти віриш всьму, що паписано у Старому Заповіті? Я теж його читав і зрозумів, що народ
ізраїльський нічим не святіший від скіфів, вавілонян, єгиптян,слов»ян, германців,кельтів чи ацтеків разом з тольтеками.
--І що ти там такого вичитав,--простягнувши руку за пляшкою пива, спитав товариш.
Хильнувши з пляшки «Львывського» темного, я почав,як рабин чи талмудист, згаду-
вати Святе Письмо.
--Євреї-кочівники, які прийшли в багатий Єгипет, рятуючись від голоду й мору в
своїй пустелі, добре віддячили єгиптянам,коли фараон дозволив їм піти, укравши у них золоті ,срібні прикраси й одяг. Цунамі з Червоного моря допомогло євреям утекти від пе-
реслідування. А , як тобі наказ Мойсея про знищення 3 тисяч очманілих від голоду братів
і сестер,які почали вклонятися Аароновому Золотому теляті, руками синів Левіїни? А вби-
вство,за наказом того ж Мойсея, всіх жінок і дітей мадіанитян—тубільців,які споконвіку
обробляли свою землю, чого не навчилися іудеї навіть у Єгипті? Я вже не кажу про різа-
нину в Ієрихоні, а варварське захоплення палестинських міст Єрусалима, Бефсана, Китро-
на.Чоловіків знищували, а жінок і дівчаток їхніх брали в наложниці і навіть одружувалися
з ними. Євреї намагалися стерти з лиця землі високу культуру Палестини, але їм це не вда-
лося нв тоді, ні зараз—інтифада цьому підтвердження.
--Ти що, підтримуєш терористів?
--Знищення всього коліна Веніамінового,25 тисяч своїх—це що? А «подвиги» Самсона в
Аскалоні—не тероризм, царі іудейські теж були далеко не святими..
--Ваші князі теж були не з білими крильцями. Княгиня Ольга відомстила за смерть чоловіка, спаливши чи не все плем»я деревлян.
--Але ж ми не вважаємо себе богообраними.
--А ти знаєш, я недавно розкопав, що мої предки по матері були караїмами.
--Ну, тоді і я тобі скажу по секрету, що я ніякий не татарин, а німець.
Ми довго сміялися, що аж наші пляшки з-під пива мелодійно задзенькотіли на імпровізо-
ваному столі, зробленому з підрамника. Весняно так задзенькотули, по-фалькивськи. А за вікном творилася зі снігу й фіолетово-чорних низьких хмар графіка зимового вечора.

читати