Електронна бібліотека/Поезія

ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Кинджально довгі трасові вогні...Григорій Штонь
Удосвіта на прирічковий пастівник...Григорій Штонь
Cеред досвітніх близькоземних зір...Григорій Штонь
ЛюбовГригорій Штонь
Добу тому...Григорій Штонь
Природа - Храм...Григорій Штонь
Коли нема кому сказати: "Ти чарівна...."Григорій Штонь
Тиша співає...Григорій Штонь
Стрибок від осені до весни...Дмитро Лазуткін
Вино осінньої печаліВіктор Вербич
Зміниться все. І навіть незмінність тепла...Сергій Жадан
Таке, ніби – вчора...Микола Гриценко
Таке, немов всечассю свідок...Павло Вольвач
…хай скаже тепер, або замовкнеСергій Жадан
Під соснамиВіктор Палинський
О.Ч.Мар´яна Савка
Вчора почався вересень і вона...Сергій Жадан
боже я все ще дитина...Мар´яна Савка
ВіршіСергій Таран
Ночей серпневих шоколад гарячий...Ігор Павлюк
На цвинтарі (з книги "Ніж"Тіль Ліндеманн
Завантажити

у жовтні 2004 року я підіймався вулицею крушельницької

у спілку письменників

на дворі стояла чудова осінь і листя мов сліпі руді кошенята

із - за штахет парку франка лягали під стоптані черевики

на зустріч з тамтого боку притулившись до стін йшов

пожовтілий мов привид павло федюк

він злегка ніби знімаючи капелюха кивнув

я перейшов наче у брід

вулицю соломії крушельницької

і вже разом спускались вниз

а за якусь мить ми сиділи

в одній із смердючих ще радянських

котрих майже не позосталось у місті

забігайлівок і цмудлили горілку

точніше цмудлив павло васильович

я лише принюхувався чи то до пожовтілих

чи давно відцвілих розмальованих цитрин

а павло васильович усе розповідав

про нездійсненні плани на майбутнє

про те що після смерті йому довелося б

працювати іще неповних сто років

аби видати усе гамузом написане за життя

десь шуміли захмелілі відвідувачі

скаржились замурзані офіціантки на негречних клієнтів

а він все літав у густих наче сигаретний дим хмаровиськах

високо здіймаючись після кожного піднятого келиха

і ось я тепер гадаю

що через якихось сто років людство справді

матиме врешті нагоду перечитати його усього

такого яким не знало чи не хотіло знати

за життя



Партнери