Завантажити

місто пливе наді мною

пачками синіх хмар із заводських димарень

відштовхуючись наче веслами берега

похмурих риштовань залізобетону і пластику

місто дихає товстелезними

мов гаванські сигари трубами

виходячи кожним недоладним словом

ніби перед образом дівчини на першому побаченні

й розтікаючись венами каналізацій доносить

у кожну домівку мов у спустошене пригноблене серце

кров із теплоцентралей напоюючи спраглі

ребра батарей млосним роз’їдженми теплом

під решетом котрих можна кохатись і можна не кохатись

гріти потовчені відморожені спини

ловити чорні клубуки хмар заманюючи

котрусь необачно відсталу від гурту

у маленький чотирикутник кватирки

підливати квіти що ростуть попід вікнами

звільняючись поволі від їдкого жовтого раба природи

уставати і просто йти виплигнувши крізь розпанахані вітрила вікон

небоячись відморозити крихкі волокна легень

вийти назовні ніби пара із труб енергоценталей

ніби тепла затишна хмарка із товстелезної гаванської сигари

читати