Електронна бібліотека/Поезія

Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Із майбутньої книгиВасиль Кузан
Доторкнутися до кумираЄвген Баль
Азовські сомикиЄвген Баль
Меридіани штурмана БаркаЄвген Баль
З книжки «Глінтвейн дорогою на Говерлу»Василь Карп’юк
Нічні голосиОлег Янченко
Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
Завантажити

Дощ

Вмиває світ потужна літня злива,

Колишеться ряд маківок в саду.

І знову, як маленькою, несила

Сховатися під стріху від дощу.

Струмки води прудкі і прохолодні

Течуть крізь пальці, ніби водограй.

Я буду довго слухать стоголосся

Дощинок-крапельок, співай, дощу, співай!

Давай з тобою вмиємо планету,

Давай напоєм висохлі поля,

Давай втечемо десь туди, далеко,

Де райдуг синя річка напува.

Давай, дощу, від серця вдвох поплачем

За тим, що із водою утекло.

А потім знов згадаєм добру вдачу,

І ще раз щедро поллємо село.

Я проведу тебе за видноколи,

Допоки очі бачать, проведу.

Скажу: «Вертайся, дощику, і скоро!»

І прошумить у відповідь: «Прийду…»

 

Росинка

Росинка, крапля ранку на листку,

А в ній відбилось синім морем небо.

Подарувавши глибину, тепло,

І океану воркітливий шепіт.

В малій росинці – ріки і поля,

І соняшник, напоєний дощами,

І відшуміла весняна гроза,

І літо несміливе, дивне, раннє.

Весь світ відбився в крапельці роси,

Шукаючи спокою і опори.

В ній все стає прозорим і простим,

Позбавленим біди, лукавства, горя.

Вона – планети нашої душа,

Вона – пророцтво про життя без краю.

Здавалося б: це усього роса,

Та з неї день дорогу починає!

с. Шарки, Рокитнянського району, Київської обл.

 

 



Партнери