Електронна бібліотека/Поезія

МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
15 років без себе (Загублений)Ксенія Циганчук
Така любовОлексій Ганзенко
Завантажити

Дощ

Вмиває світ потужна літня злива,

Колишеться ряд маківок в саду.

І знову, як маленькою, несила

Сховатися під стріху від дощу.

Струмки води прудкі і прохолодні

Течуть крізь пальці, ніби водограй.

Я буду довго слухать стоголосся

Дощинок-крапельок, співай, дощу, співай!

Давай з тобою вмиємо планету,

Давай напоєм висохлі поля,

Давай втечемо десь туди, далеко,

Де райдуг синя річка напува.

Давай, дощу, від серця вдвох поплачем

За тим, що із водою утекло.

А потім знов згадаєм добру вдачу,

І ще раз щедро поллємо село.

Я проведу тебе за видноколи,

Допоки очі бачать, проведу.

Скажу: «Вертайся, дощику, і скоро!»

І прошумить у відповідь: «Прийду…»

 

Росинка

Росинка, крапля ранку на листку,

А в ній відбилось синім морем небо.

Подарувавши глибину, тепло,

І океану воркітливий шепіт.

В малій росинці – ріки і поля,

І соняшник, напоєний дощами,

І відшуміла весняна гроза,

І літо несміливе, дивне, раннє.

Весь світ відбився в крапельці роси,

Шукаючи спокою і опори.

В ній все стає прозорим і простим,

Позбавленим біди, лукавства, горя.

Вона – планети нашої душа,

Вона – пророцтво про життя без краю.

Здавалося б: це усього роса,

Та з неї день дорогу починає!

с. Шарки, Рокитнянського району, Київської обл.

 

 



Партнери