Завантажити

він потайно, щоб об тім не знала, до одного дуже значного літерата за границю з питанням, чи, по його думці, знати з цієї праці справді писательський талант і чи авторці займатися дальше літературною працею, чи залишити її. А той прочитав рукопис і відписав, щоби працювала доконче далі і не покидала пера ніколи, що в неї є талант. Тоді виявив їй все, і з того часу вона працює з подвійним запалом та каже, що та праця довершає її щастя. Так мається та річ, Павлинко, і ти повинна тим тішитися.
— Тішитися, Мілечку? Тішся ти, коли можеш, я не можу тішитися. В світі нема правди!
— Ет, Павлинко, ти мені чогось надто огірчена. Я би власне сказав, що в світі є ще правда!
— Є? Ха-ха-ха! І ти справді сказав би це ввиду сумної долі твоїх доньок? Глянь на Лену! Віддалася за пристарілого дивака і, стративши з дітьми здоров'я, дожила того, що він рахує кусні хліба, котрі вона бере в рот. А Катя, здорова, добре вихована, гарна, мов та квітка, працьовита, мов мурашка, діждалася в своїм найкращім віку, що о неї не питає і один мужчина. І це в тебе “правда”? Чим заслужила собі Наталка на таке шалене щастя? Випросила його у бога хоч би одним зітханням? Чи, може, послухом на твої і мої моральні науки і упімнення? Чи, може, працею? Такою працею, яка пристоїть жінці, якою займалася я в своїх дівочих літах у родичів, а відтак, вийшовши заміж, і в себе, щоби свойому домові надати значення і характер, а дітей щоб випровадити на чесних і правих людей? Скажи! Ти, як мені здається, заголомшений превеликим щастям своєї сестріниці, забув уже задивлятися на речі тверезими очима! Та слава богу, що в мене не ослаб ум і що я, станувши непохитно на раз вибранім становищі, не поступлюся з його ніколи на один крок, — слава богу!
Він не відповідав і лиш випускав з люльки раз по раз густі клуби диму. На її згадку про Лену стиснув йому жаль серце, мов кліщами. Це була правда; вона не була щаслива в своїм подружжі, і в її теперішнім житті приходила рідко така днина, що не була би споганена криком і сваркою; а тим часом Наталка — о боже, як гарно проживала зі своїм чоловіком! І перед його душу, переповнену ще враженнями з побуту у молодят, явився один образ, і він потонув у його всіма думками.
Одного дня перед вечором сидів він з Наталкою на веранді, прибраній квітами, і розмовляв. Марка не було дома. Виїхав був день перед тим в якихсь справах у другу місцевість і мав вернути аж третього дня.
Говорили між іншим про людську вдачу, про виховання і про те, як складається людська доля. Відтак вона замовкла. Полинула кудись думками, її очі зоріли з білого її лиця, мов у зворушенні, і вона видалася йому в торжественнім настрої.
— Вуєчку, — обізвалася по якійсь хвилині, — в мене настало “полудне”. Воно настане і для нашого народу, не правда ж? Я вірю в це, як вірю в силу волі, і я несказанно горда за тих, що ступили на дорогу, котра веде до сього полудня, а удари ворогів чи недолі зносять з усміхом на устах. В їх руках спочиває будучність народу, а їх самих жде безсмертність. Це гарна і горда нагорода.
А відтак напружила зір і дивилася нерухомо в одну частину саду, звідки давалося чути від часу до часу зітхання арфи еольської. Відти йшов хтось хутко до них, якийсь мужчина. Вуйко не пізнав його, але зате були в неї ліпші очі.
— Марко! — кликнула вона півголосом і кинулася, як стріла, по сходах до його — ні, не як стріла, але як рожа, кинена кимсь йому назустріч. Обоє обнялися.
— Це я тому так устроїв, щоб ти радувалася, — сказав він.
— Умієш любити, — прошептала.
— Як годиться мужеві царівни, — відповів усміхаючись і поцілував нахилені до його уста.
 
1 Іритувати — сердити, нервувати.
2 Оногди — одного разу.
3 Дансер — партнер у танці, танцюрист.
4 Парохія — церковний приход, парафія.
5 Легуміни — ласощі (остання обідня страва).
6 Завід — професія, фах.
7 Професор — тут: учитель.
8 “Перша” — найвища оцінка в школі.
9 По-хінськи — по-китайськи.
10 Зизий — косий.
11 Т р і й л о — отрута.
12 І сам я не знаю, від чого
Нудьга обгортає мене,
Для чого я згадую завше
Повір'я колишнє сумне.
(Переклад з цім. М. Стависького)
13 Стрій — одяг.
Поміж ними всіма — я.
Лише на кілька хвилин.
14 Темно-понсова — темно-червона, пурпурова
15 Гуляти — танцювати
16 Банда — оркестр
17 Старатися (о неї) — свататись.
18 Цвікер — пенсне.
19 За орудками — в справах.
20 Город — тут; парк.
21 Студент (лат.).
22 Рам'я, рамено — рука.
23 Грека — грецька мова.
24 Скорочене написання то є (тобто).
25 Епіграфа (італ.).
26 Часто мелодії щирі
В серці МОЄМУ бринять,
Прагнучи в світі широкім
Піснею гордо лунать.
27 Брусоватість — незграбність, неотесаність.
28 Противно - навпаки.
29 Загорілий- палкий, завзятий.
30 Мильно — помилково.
31 Квестія — питання.
32 Дотичний — відповідний.
33 Поступовець — передова, прогресивна людина.
34 Толкування — переклад.
35 Нота — оцінка
36

читати