Електронна бібліотека/Поезія

Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
Завантажити

Пробач мене за мимовільну зраду,

Для зради я і привід не давав,

Як не давав собі хмільному раду,

Коли нагнувся і поцілував

Її коліна…

Ночі і світанки

Влили до вуст рожевої роси!

І ти мене забути не проси –

Я не лякливий слинявий коханець.

Скоріше я невиліковний бранець,

Довічний раб одвічної краси!

Я раб краси.

Я з того покоління,

Яке розбило бюсти на каміння

Брехливих ідолів. Розгублене єство…

Та є краса – єдине божество

Достойне ще колінопреклоніння!

Ти бачила, як ластівка грайлива

П’є воду, розігнавшись на льоту?

Не буде річки – навіть у сльоту

Вона від спраги змучена загине.

Хай хоч маленьким тихим озерцем

Живе краса!

І, щоб не оступитись,

Я мушу нахилитись і напитись.

Я раб краси. Не лай мене за це.

 

1994 р.

 



Партнери