Завантажити

Зайві свободи рубцюються в кардіограми

Зернятка кави перебрано сотнями рук.

Інвар шепоче над прірвою творчих чарів.

Студить їх, гріє, белькоче чар-зіллям розлук.

В переінакшених фразах формується стиха

Потяг до іншого світу з туману і снів.

Інвар шепоче про себе поезію лиха.

Інвар один, наче спійманий рідкісний звір.

Перегортає сторінки старезної книги,

Безліч казок обіцяють донести міраж

До незнайомого пана в обіймах криги,

Вигадках - дюнах, де золото – антураж.

Для передсмертної битви за воду і спокій,

Пересихаюче горло вбачає в самотніх біду.

Інвар гукає у Фенікса зібраний попіл

- Я пам’ятаю! Я знаю! Я вас знайду!

Там синя панна, мов птах, говірлива і ніжна

Чеше волосся бурштиновим гребінцем.

Інвар чекає на зиму в тенетах сніжних,

Вірячи в долю накреслену олівцем…

2010.

читати