Завантажити

Я мандрувала у гранчастій склянці,

Немов би у лісі, немов би у сні.

Желе розлилося червоним палацем

І стіни здавались тісні.

Я ніби тікала від справжньої ложки,

Хтось думав, що я цукат.

Та я несподівано, ненароком,

Потрапила в місто солодких свят.

Де цукор розтанув слизькою манною,

А фрукти подрібнені на шматки.

Здіймаються грані бісквітів за мною,

Складаються у рядки.

Вершкові дороги намащені джемом,

Медові озера в’язкі і п’янкі.

Карамельні фігурки на тістечках з кремом,

Спокусливі і в’юнкі.

Хтось хоче мене відібрати у сонця,

Доїсти, немов би частину желе.

Сріблястою ложкою лізе в віконце,

Руйнує казкове суфле.

2007

читати