Завантажити

КАВ´ЯРНЯ «ШТУКА»

Юнацьких зваб СОЛОМЯНИЙ БИЧОК
У павутині харапудних вулиць
Така от штука
Кнайпик
Світлячок
Львовезно
Сум висотує минуле
За тим минулим
Казиться душа
Не кається
Межи дощів та мряки
Щоб мрія мов сполохане лоша
Переганяла старість
Як собаку
То я не той
Не тут
Не цій порі
У попіл вщент пересірів від шалу
Ледь тріщини в тугій земній корі
Беруться павутиною помалу
Не від старіння
Лиш від самоти
Світ за очі біжать шалено миті
Така от штука
Господи прости
Живе у Львові мрякою умитім
***
Маестро Дурню
Чар твоїх дурню
Тепер ніхто задурно не зіграє
Сакраментально
Скрипка серце крає
І цнот цноту
Розміняно на «НЮ»
Гортає глянець
Дуремарстволіт
Мозолить погляд
В ницому притомний
Палахкотять вагіни
Ніби домни
Зекстажених
Лоліт і аеліт
Маестро
Ця львовезність маячні
Дурня- дурнею
Виридана в мряку
Мовчить оркестр
Невистачаєзнаку
Скувала Вічність бронзою пісні

***
АТІЛЛА
(Про козака Гатила)

Мечі
Рідня серпів
А лавр
Не просто листя
Гатило
Цар степів
Ридають середмістя
Іде косар біди
Косити
Тяти
Жати
А збіжжя
Рим і Канни
АРКАНИ череди
І Череда АРКАНІВ
Гати
Без ворожби
Таро
Отари
Тавра
Від смерті до божби
Бреде людцівотара
Гатило
Келих вщерть
Драконство стоголове
А зупинити смерть
Так вистачило
СЛОВА

***
Туареги міст
Зирятьчорними очима містиків
У відкриті книги обличь
Параноїдально гортаютьзаскорублі сторінки долонь
Неписьменні
Читають сакральні знаки долі
Туареги
Вони
Не знають письма
Ото нікому переписати долю
Набіло
***
Моїпалкі безсоння
Бігтимуть слідом
За потягом зі Львова
А назирці
Холод і Мряка
Бігтимуть
І хтось чужий
Приведе білого агнця сну
До капища моєї пам’яті
Храм без жриці
Пустка

***
Уяви мене
Метеликом
Мерехтливим рабом лампи
Чарівної лампи твоєї жаги
Котру ти запалиш іншому Аладдинові
Співаючи спочивальної
***
Коли в мені забракне глибини
Душа зміліє
Вичахнуть судини
Це річ в собі
Це лампа Аладдина
Це перехрестя неба і луни
І стане день
Роса
Проспить луги
Щоб жодній стежці рясту не топтати
Слізьми змокріє хусточка картата
За коливо
Кисіль
Та пироги
Три чарки тризни
Дві троянди
От
Банальна арифметика прощання
Хвилини йдуть у вічність
Як прочани
До храму йдуть
До храму
Лот

***
Вам не треба мене забувати
Сам забуду
І сум осідлаю
Самотою його підкую
І поїду
До себе самого поїду
Гостювати
Дивитися в душу
Самому собі
Вжене в змозі
Забути згадати
Тих
Кого я навіки скарав забуттям
***
Ми розчинились щемом у літах
Лиш миро душ виточується з глека
Шукає стежки в небі чорний птах
Та рідше неба горнеться лелека
Зима
Забілить ночі чорноту
Не вибілить
Наосліп цілиною
***
Потяг марно воліє степу
У неволі обмежень
У крицевій приреченості до усталеності
У проклятті повторів
А порушення графіку
Лише
Варіація на тему
***
Кава
Випиває мою втому
Горілка
Випиває мій щем
Ти
Випиваєш мою душу
А я
Я допиваю час
Час
Належний мені за сценаріями Парок
Та чією сльозою
Захлинуться дві жовтих квітки
Миті скорботи
***
У прогірклому медові
Мендельсонівського фарсу
Тонуть
Гиблі апокрифи
Приречених кохань
Сонце засліпило мою наївність
Білий світ
Це не молоко у слоїку
Та немає чорноти у ночі
Де свічечка мерехтить на роялі
Де Вічність розмовляє з Шопеном

***
Коли муедзинно сканудить стара курва
Ледве тримаючись берегів
Окреслених розхристаними акордами
Ветхого фортепіано
В порожнечі її самозакоханості
Ледь вчувається
Луна дівочої цноти
Котраколись
Давно
Безславно полягла в битві
За продовження роду

читати