Електронна бібліотека/Епос

СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
Завантажити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

сином. Він вижене його з країни, а тебе принизить і зробить простою служницею!
Кайкейя була доброю, але не дуже розумною жінкою. Почувши такі слова, вона злякалася. «А що як справді Рама та його мати тільки прикидаються моїми друзями? - подумала вона. - Невже я стану жебрачкою? Бідний мій син!» гірко заплакавши, вона попросила поради у служниці. Стара лиходійка навчила одурену жінку, як примусити Раджу змінити рішення.
Коли настав вечір, Раджа відвідав наймолодшу дружину в покоях. Він був дуже здивований, коли побачив, що Кайкейя лежить на підлозі і вся здригається від ридань.
- Хто образив тебе?! - вигукнув цар.
- Ти, мій царю. Я плачу тому, що ти, такий чесний і відданий обов'язку, забув свої обіцянки.
- Про що ти, Кайкейя? Не було випадку, щоб я не виконав свої обіцянки.
- Це не так, заперечила дружина. - Чи пам'ятаєш ти, як багато років тому була битва, в якій тебе жорстоко поранили. Хто прокрався вночі на поле битви, знайшов тебе, обмив і перев'язав твої рани? Хто прикладав до них цілющі трави? Хто переніс тебе до палацу?
- Це зробила ти, Кайкейя! - сказав цар.
- І тоді, згадай, ти запропонував виконати будь-які два мої бажання...
- Я добре пам'ятаю, - весело відказав раджа. - Я й зараз не відмовляюся від своїх слів. Тоді ти сказала, що зачекаєш, назви свої, бажання тепер.
- Добре, я назву. Ось вони: перше - я хочу, щоб правителем країни після твоєї смерті став мій син. Друге - я хочу, щоб Рама зараз же покинув крїану, пішов у ліс і прожив там чотирнадцять років.
Спочатку цар не повірив тому, що почув.
- О Кайкейя! - вигукнув він. - я сплю, чи мені тільки здається. Що я розмовляю з тобою! Ти знаєш, що жоден раджа, якщо він дійсно раджа, не посміє відмовитися від своїх обіцянок... Що вимагаєш ти? Невже я помилився, вважаючи тебе доброю... Але якщо ти наполягаєш, я виконаю твої бажання. З цими словами цар вийшов, а Кайкейя знову гірко заридала. Вона все-таки була доброю жінкою, і її чомусь зовсім не тішила ця перемога.
Вигнання Рами
Другого дня Кайкейя наказала покликати Раму до батька. Рама прийшов і поштиво схилив голову перед старим раджею.
- Ти хочеш мені щось сказати? - смиренно запитав царевич
Але прибитий горем раджа мовчав. І тоді заговорила Кайкейя:
- Чи готовий ти виконати волю свого батька, царевичу Рамо?
- Завжди! - впевнено відповів Рама. - Нехай раджа наказує:
- Цареві важко говорити, і тому його волю сповіщу я. Він вирішив, що ти повинен вирушити до лісу і прожити там чотирнадцять років, не втручаючись у справи держави. Після цього ти зможеш повернутися.
- Що я чую? - після довгого мовчання вигукнув Рама. - Це вигнання! Але за що? Батьку, ти знаєш, що одного твого слова досить, аби я кинувся у вогонь, випив отруту. Але зараз, коли керувати країною тобі все важче... Невже це справді твоя воля?
Ледве стримуючи сльози, старий раджа кивнув:
Рама схилив голову і вийшов з палацу. Повільно він ішов туди, де на нього з нетерпінням чекали дружина Сіта і брат Лакшмана.
- Я прийшов сповістити вам, - проказав царевич, - що мій батько наказав мені покинути країну і жити в лісі чотирнадцять років. Це - вигнання, хоч я і не знаю за що. Перший обов'язок дітей - слухатися батьків. Я йду. Живіть щасливо і не турбуйтесь про мене. Роки минуть, я повернусь. Вражені Лакшмана і Сітa довго не могли прийти до тями. Першою заговорила Сітa:
- Рамо, волю батька треба виконати. Але я піду з тобою.
Тоді Лакшмана закричав:
- Ні, ні! Батько не міг прийняти таке рішення. Його підмовила Кайкейя. Вона ненавидить нас. Я зараз же йду до батька!
- Не роби, цього, брате. Батько сам підтвердив мені свою волю.
- Тоді і я йду до лісу з вами!
І того ж вечора Рама, Сіта, Лакшмана покинули палац. Жодна жива душа крім мовчазної сторожі, не бачила їх, і тільки коли вони минали покої Кайкейї на дверях ворухнулася завіса, наче там хтось стояв.
Притулок
Подорожні вирушили туди, де виднілася смужка синього лісу. До вечора вони дійшли до нього і заглибилися в гущавину. Так вони йшли день за днем, ночували на деревах або в печерах, доки не прийшли до вбогої хижки, з якої їм назустріч вийшов старезний дід.
Старий схилив у привітанні голову і промовив:
- Я чекав на вас, Рамо, Лакшмано. Заходь і ти, Сіто.
Це був знаменитий самітник, який багато літ прожив у глухому лісі, харчуючись лише плодами дерев та корінням трав і розмірковуючи над змістом життя і призначенням людини у світі.
- Боги доручили мені розповісти тобі про твоє призначення. Нехай тобі стане відомо, що до твоєї появи на світ були часи, коли вся країна дуже сумувала. Причиною цього суму був Равана - цар злобливих і непримиренних демонів-ракшасів. Вночі ракшаси виходять з темних лісів і творять на землі зло. Так було завжди, і люди рідко виходили з дому ночами. Одне лише рятувало від демонів - як і люди, вони були смертними, і з ними можна було боротися. Та ось багато років тому серед ракшасів народилися два брати - Равана і Кумбкахарни. І не було демонів лютіших за них. Навіть боги дивувалися силі і могутності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

Останні події

27.08.2025|18:44
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
18.08.2025|19:27
Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
18.08.2025|19:05
У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
18.08.2025|18:56
Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
18.08.2025|18:51
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»


Партнери