Завантажити

алкоголь

від нового життя годилося б чекати нових звичок
натомість повернувся до старих

вже знову з кимось бився
вже знову чіпляюся до офіціанток
вже знову не пам´ятаю як потрапив додому

це горілка мною керує
це не я
не я

єдине що залишилось– оцей« не я»
був не я і знову не я

не я п´ю
не я курю сиґарету за сиґаретою
не я знову п´ю

але прошу тепер не говорити до мене
я вас не слухаю
колись слухава тепер ні
уже зробив ту фатальну помилку
більше не потребую слів

 чорний вихід

в кишені наплічника бряжчать в´язки ключів

ці– від дому
де прожив дев´ятнадцять років сам
ці– від дому
де живе та з якою прожив останні два роки
ці– де живе та з якою живу тепер
ці– де живе та з якою житиму найближчі кілька днів

а найглибше – та в´язка
що відчиняє двері
які ведуть на дахтого дому
що його ще нема

хочу літати
і буду літати
але мушу ще трохи зачекати

мертвою зоною блукає хворий звір

бар в якому познайомились
інші місця які вона відвідує
район де живе
провулки якими ходить на роботу–
обминаєш десятою дорогою
(хоч інколи треба)

трамваєм що ним їздить додому–
не користуєшся
(хоч інколи треба)

а все заради чого?

а все заради того
щоб не зустріти випадково
і не зґвалтувати просто на вулиці
на очах у всіх

мертвою зоною блукає хворий звір

 схизма

а що найпечальніше в світі?

коли закінчується пляшка
коли закінчуються сиґарети
коли закінчується трава

але це дрібниці

найпечальніше коли вона каже:
ти не проти сьогодні заночувати у себе вдома?

любиш мене – люби мого собаку

мала божественну усмішку з ямкою з одного лиш боку щічки
мала божественні рухи руки губи тіло

дитячу безпосередністьз якою роздягалась і одягалась
вдячністьз якою приймала і віддавала
легкістьз якою ходилазасиналапрокидалась
ніжністьз якою кінчалацілувалапестила–

все перервала
однією фразою
о шостій ранку:

вигуляєш кессічку?

 тотальний футбол

кожен намагається щось донести до мене

найкращий друг переконує:
це жадібність
вона безкінечна
мусиш з двох обрати одне

телевізійна стрічка новин каже:
мешканці поселення
що складається винятково з жінок
сповідують буддизм і мають власну мову
в якій відсутні слова
що могли б означати «батько» або «чоловік»

джонні роттен вже третій день поспіль кричить в голові:
fuck this and fuck that
fuck it all and fuck a fucking brat

та до якої прислухаєшся найчастіше
(бо жінка
єдина справжня жінка в твоєму житті)
майже заставила повірити:
хай якою дорогою хто йде –
всі приходять до одного й того ж самого місця

відвертаюся від усіх
йду дивитися футбол–
грають голландці

бла-бла-бла

ти можеш заборонити писати тобі
можеш заборонити телефонувати тобі
можеш заборонити приходити і стояти під твоїми вікнами
але не можеш заборонити писати про те
як пишу тобі
телефоную
як приходжу і стою під твоїми вікнами

я можу забути усе що між нами було
(вже забуваю)
можу витерти всі твої листи і есемески
(вже витираю)
можу спалити всі ті місця які ми з тобою відвідували
(вже палю)
можу вбити себе
але не можу вирвати собі язика і заставити мовчати
заставити заткнутися щоб не розказував усім:

була лесбійкою
найерогенніша зона – груди
паскудне татуювання на поясниці
ідеальне чисте тіло під шовковим японським халатом
ідеальне помешкання
кілька милих звичок
минулого літа працювала офіціанткою в байкер-пабі в судаку
відкладає гроші на цьогорічний «sziget»
вчиться їздити на велосипеді
жодного разу не кінчив на неї – не хотів бруднити

читати