Електронна бібліотека/Поезія

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

Виходимо з себе як з бомбосховища,

бо осінь пора збирача.

Хай вродила вона полями мінними

помежи злаками і коренеплодами обласканими сонцем й дощами милими.

Але дощі затяжні не такі як позаминулими

мирними осенями,

бо багато змінилось відтоді,

і тепер вони з шурхотом смертоносних градів.

Нині очі очікують не так зустрічі з птахами перелітними

як з літаками ворожими

які здіймаються зі смуг злітних

щоби нас зі світу вижити.

І метаються зграї ворон

в перемішку з атакою дронів

Осінь ця похилилася

мов покинута оселя,

бо війна

мешканців вигнала.

У нашій вимушеній відпущеності,

в саду запущеному,

у вирви від вибухів як у землі рани

падають золоті ранети.

Час прикрас польових зі снопів та косиць

поміж окопами,

і намист лісових з багряниць

з пожеж опалами.

Листя нині зосінилось

на маскуванні солдат як осяяння.

Захищають наші бійці

жовтих долонь оголених рук дерев місяці.

Жито тут скошене до стерні,

а життя людське від пострілів.

Осене стану воєнного що як туманом тривогою вкрита,

ти панно з золотими косами

розпущеними

по камуфляжах,

подаруй втіленням нашим

добра хоч крихти,

а ми відкриємо для тебе свої душі з квітучими полями

і сонцями поетичними,

щоби не закупорилися

і не розірвалися

як тромби

 

взаємозв’язки між землею і небом.



Партнери