
Електронна бібліотека/Поезія
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
Виходимо з себе як з бомбосховища,
бо осінь пора збирача.
Хай вродила вона полями мінними
помежи злаками і коренеплодами обласканими сонцем й дощами милими.
Але дощі затяжні не такі як позаминулими
мирними осенями,
бо багато змінилось відтоді,
і тепер вони з шурхотом смертоносних градів.
Нині очі очікують не так зустрічі з птахами перелітними
як з літаками ворожими
які здіймаються зі смуг злітних
щоби нас зі світу вижити.
І метаються зграї ворон
в перемішку з атакою дронів
Осінь ця похилилася
мов покинута оселя,
бо війна
мешканців вигнала.
У нашій вимушеній відпущеності,
в саду запущеному,
у вирви від вибухів як у землі рани
падають золоті ранети.
Час прикрас польових зі снопів та косиць
поміж окопами,
і намист лісових з багряниць
з пожеж опалами.
Листя нині зосінилось
на маскуванні солдат як осяяння.
Захищають наші бійці
жовтих долонь оголених рук дерев місяці.
Жито тут скошене до стерні,
а життя людське від пострілів.
Осене стану воєнного що як туманом тривогою вкрита,
ти панно з золотими косами
розпущеними
по камуфляжах,
подаруй втіленням нашим
добра хоч крихти,
а ми відкриємо для тебе свої душі з квітучими полями
і сонцями поетичними,
щоби не закупорилися
і не розірвалися
як тромби
взаємозв’язки між землею і небом.
Останні події
- 07.10.2025|17:37“Тисяча осяйних сонць”: бестселер про долі жінок в Афганістані вийшов українською
- 06.10.2025|15:47«Основи» готують до друку три романи Самюеля Бекета до 120-річчя автора
- 06.10.2025|15:34Стартував прийом заявок на Премію Читомо-2025 за видатні досягнення у книговиданні
- 03.10.2025|10:47В Ужгороді вийшла книжка відомого українського поета Олександра Олеся про Карпатську Україну
- 03.10.2025|10:44Кохання, війна і вибір між двома світами: Ірена Карпа представить свій новий роман у Луцьку
- 30.09.2025|19:02Український ПЕН оголосив 20 проєктів-переможців стипендійної програми
- 30.09.2025|18:58Вʼятрович на Форумі видавців презентує новинку «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»
- 29.09.2025|09:04Я матір попросив: – ось тут мене вроди!
- 29.09.2025|09:01Що читають українські діти: ТОПи видавництва «Ранок» на «Книжковій країні»
- 25.09.2025|14:50Оприлюднено довгі списки Книги року ВВС-2025