Електронна бібліотека/Поезія

Новий день поезії йде…Микола Істин
Доля людства нині бродить в УкраїніІгор Павлюк
Тривоги Юлії (новела)Віктор Палинський
Єдиноріг (новела)Віктор Палинський
ПаличкаВіктор Палинський
Стефанові турботиВіктор Палинський
За зореюАлла Рогашко
«Провидець», уривок з роману (видавництво «Український пріоритет», 2021р.)Алла Рогашко
Вірші (З майбутньої книги «Поетичні прогресії кохання»)Микола Істин
Екзистенційне (Новелета)Віктор Палинський
ВіршіПетро Коробчук
А ось зима цього року, робить дерева тьмяними...Сергій Жадан
І хай буде знаком наближення...Сергій Жадан
Але згадати потім ріки ці...Сергій Жадан
ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Кинджально довгі трасові вогні...Григорій Штонь
Удосвіта на прирічковий пастівник...Григорій Штонь
Cеред досвітніх близькоземних зір...Григорій Штонь
ЛюбовГригорій Штонь
Добу тому...Григорій Штонь
Природа - Храм...Григорій Штонь
Коли нема кому сказати: "Ти чарівна...."Григорій Штонь
Завантажити

Лежать, лежать
снiги,
пливуть лiси
у крайню
Раїну, де над вiтром
— дальня путь.
I гаснуть голоси
гракiв i вечiр витре
З усесвiту iсторiю снiгiв.


З яруги викотивсь багряний ґалаґан
I цапки став над падлими полями
Подобень мiсяця. Туман
Топив в затонах пам´ять. Рами
Небес розчахли. Зорi забрели в нiгич
у чорний чад,
I, звiвши вгору темнi руки навзнаки, назад
Упала нiч.


I все ж лежать, лежать снiги,
Пливуть лiси у крайню
Раїну, де над вiтром вольна путь,
Де гори з гiр
Родяться, де у дальнiй
Похiд веде вода i не дає зануть,
Доводить, що у день веде, у виноград,
Цiлує листя, спорить i свариться,
Верзе, що встане,
Устає
i падає назад:
— Немов iзроду небуло снiгiв,
Немов весна в вагонi i рука
Дiвоча нiжно на вустах присниться
Й чабан, що десь увечорi гукав,
Перетворивсь на теплу й сонну птицю.

Партнери