Завантажити

Вернiться!
Так голос пролунав з туману,
Мов птиця,
Схопилось серце, руки опустились в давнину,
Трамвай прорiзав тишу й увiрвав.
Я чув, як палав день, росла трава
Гей вище вiд гаїв, вiд гайворонкiв, так
Що її люто рвали i клювали птицi.
Та знову:
Вернiться!
нижче
I нечутнiше, нiж далекий гуд
столицi
У незлiченних тротуарах вмерло слово.

1929

читати