Електронна бібліотека/Поезія

СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
Завантажити
« 1 2 3 4 5 »

одступає вiд олтара i дивиться на море).

А в серцi тiльки ти,
Єдиний мiй, коханий рiдний краю!
Все, все, чим красен людський вiк короткий,
Лишила я в тобi, моя Елладо.
Родина, слава, молодiсть, кохання
Зосталися далеко за морями.
А я сама на сiй чужiй чужинi,
Неначе тiнь забутої людини,
Що по Гадесових полях блукає,
Сумна, блiда, безсила, марна тiнь!

(Iде на сходи порталу i притуляється до колони).

Холодний мармур - тiльки ж i притулку!
А як було я голову схиляла
До матерi коханої на груди
I слухала, як рiдне серце билось...
Як солодко було тримать в обiймах
Тоненький стан мого хлоп'ятка-брата,
Мого золотокудрого Ореста...****
Латони дочко, сестро Аполлона!*****
Прости своїй рабинi спогад сей!..
Хоч би менi вiтри принесли звiстку,
Чи там живий ще мiй шановний батько
I лвба матiнка... Сестра моя, Електра,
Вже досi одружилась. A Орест?
Вiн досi вже на грищах олiпiйських
Отримує вiнцi. Як мусить гарно
Оливи срiбне листя одбивати
Проти злотистих кучерiв його.
Та не за прудкiсть вiзьме надгороду,
Хiба за диск, бо завжди Ахiллес******
Вiнцi за прудкiсть брав. Чи вiн живий,
Мiй Aхiллес?.. Тепер уже не мiй, -
Там, може, еллiнка або троянська бранка
Зове його своїм... O Aртемiдо,
Рятуй мене вiд мене, захисти!

(Сходить знов додолу і сідає на найближчому щаблі сходів під кипарисом)

Як зашумiли смутнi кипариси!
Осiннiй вiтер... Хутко вже й зимовий
По сiй дiбровi звiром зареве,
Закрутиться на морi снiговиця,
I море з небом зiллється в хаос,
А я сидiтиму перед скупим багаттям,
Недужа тiлом i душею хвора;
Тодi ж у нас, в далекiй Арголiдi*******
Цвiстиме любо вiчная весна,
I пiдуть в гай аргоськi дiвчата
Зривати анемони та фiалки,
I може... може, спом'януть в пiснях
Славутню Iфiгенiю, що рано
Загинула за рiдний край... O Мойро!********
Невже тобi, суворiй, грiзнiй, личить
Робити посмiхи над бiдними людьми?!
Стiй, серце вражене, вгамуйся, горде,
Чи нам же, смертним, на богiв iти?
Чи можем ми змагатись проти сили
Землерушителiв i громовладцiв?
Ми, з глини створенi... А хто створив нас?
Хто дав нам душу i святий вогонь?
Ти, Прометею, спадок нам покинув
Великий, незабутнiй! Тая iскра,
Що ти здобув для нас вiд заздрих олімпійцiв,
Я чую пал її в своїй душi,
Він, мов пожежi пломiнь, непокiрний,
Вiн висушив мої дiвочi сльози
В той час, як я одважно йшла на жертву
За честь i славу рiдної Еллади.
Ви, еллiнки, що сльози проливали,
Як Iфiгенiю на славну смерть вели,
Тепер не плачете, що ваша героїня
Даремне, на безслав'ї тихо гасне?

(Стає перед олтарем)

Навiщо ти мене, богине, врятувала,
B далекую чужину завела?
Кров еллiнки була тобi потрiбна, -
Шоб погасити гнiв проти Еллади,-
Чому ж ти не дала пролити крoв?
Вiзьми її,- вона твоя, богине!
Нехай вона не палить жил моїх

(Дiстає з-за олтаря жертовний нiж, одкидая плащ i замiряєтьcя мечем проти серця, але раптом пуская меч додолу).

Нi, се не варт нащадка Прометея!
Коли хто вмiв одважно йти на страту,
Той мусить все одважно зустрiчать!
Коли для слави рiдної країни
Така потрiбна жертва Артемiдi,
Щоб Iфiгенiя жила в сiй сторонi
Без слави, без родини, 6ез iмення,
Хай буде так.

(Смутно похиливши голову, іде до моря, спиняється на найвищому щаблі сходів, що спускаються в море, і дивиться який час у простор).

Аргосе, рiдний мiй!
Волiла б я сто раз умерти,
Нiж тута жити! Води Стiкса й Лети*********
Не вгасять спогадiв про любий рiдний край!
Тяжкий твiй спадок, батьку Прометею!

(Тихою, рівною ходою вiддаляється в храм).

Vila Iphigenia, 15. I. 1898

* Іфігенія - дочка грецька царя Агамемнона. Коли греки пішли війною на Трою, Артеміда наказала принести в жертву Іфігенію, щоб не дув супротивний вітер. Але перед жертвоприношенням Артеміда перенесла Іфігенію в Тавріду і зробила її своєю жрицею.

** Артеміда - за грецькою міфологією, богиня місяця, полювання, лісів.

*** Ереб - за міфологією, підземне царство мороку.

**** Орест - брат Іфігенії.

***** “Латони дочко, сестро Аполлона!” - Артеміда.

****** Ахіллес - герой Троянської війни.

******* Арголіда - північно-східна область Пелопоннесу у Стародавній Греції.

******** Мойра - за грецькою міфологією, одна з трьох богинь долі.

********* Стікс і Лета - ріки підземного царства.



ВЕСНА ЗИМОВA

Тихо i тепло, так наче i справдi весна.
Небо неначе спалахує часом вiд мiсяця ясного свiтла,
Мiняться бiлi хмаринки то срiблом, то злотом.
Ледве на мiсяць наплине прозорая хмара,
Коло на нiй засiяє, мов одсвiт далекий веселки.
Зорi мiж дрiбними хмарками наче таночки заводять.
Снiг на верхів'ї узгiр'я блищить так яскраво,
Що видяеться не раз, мов займаються раптом вогні вартовi.
Матовим срiблом бiлiють дахи на будинках,
Тіні рiзкi вирiзняють балкони, тонкi балюстради,
А

« 1 2 3 4 5 »

Останні події

15.08.2025|07:22
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
14.08.2025|15:07
На BestsellerFest Юлія Чернінька презентує трилер «Бестселер у борг»
14.08.2025|14:56
Чесна книга про життя з ДЦП, довіру і дружбу — «Незвичайна історія Бо і Тома» вже українською
14.08.2025|07:27
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Минувшина»
13.08.2025|07:46
Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Софія»
12.08.2025|19:17
Коран українською: друге, оновленне видання вічної книги від «Основ»
12.08.2025|19:06
Meridian Czernowitz видає новий пригодницький роман Андрія Любки «Вечір у Стамбулі»
12.08.2025|08:01
«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Хрестоматія»
12.08.2025|00:47
Манхеттен у сяйві літератури: “Діамантова змійка” у Нью-Йорку
11.08.2025|18:51
У видавництві Vivat стартував передпродаж книжки Володимира Вʼятровича «Генерал Кук. Біографія покоління УПА»


Партнери