Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
Приводить її до свого дому,
де підлога зі світлого дуба
поділена сонцем на теплі квадрати,
де вікна в малий садок,
де балкон із китайським ліхтариком,
де канарка у мідній клітці,
добірні книги й вініли,
високі свічки у пляшках з-під вина,
але головне – це ліжко,
широке, ніби Ла-Манш, біле,
як скелі Дувра.
Йому вже доводилось чути, що українки
такі унікальні, гарячі й ніжні водночас –
тож ось.
Але разом із нею
заходять одразу ще кілька жінок.
Прабаба, що виміняла на хлібину
рясні родинні коралі –
їхні окремі разки
досі блукають онлайновими аукціонами,
ніби жили, наповнені кров´ю, безсилі
зібратися знов у спільному тілі;
інша прабаба,
зґвалтована тричі вже у визволеному селі,
бо німці
якось були посоромилися
перед дітьми;
ще баба, котра рубала садок
за батьківським наказом
і плакала –
не настарчити на податок;
і навіть мама із номерком, виведеним
по-концтабірному,
кульковою ручкою на руці, аби вистояти
майже добу на холоді в черзі по чобітки,
яких їй однаково не дісталося;
і ще найближча подруга,
яка вже пів року не відписує
з окупації.
Вони заходять, стають навколо
і дивляться,
ніби це шлюбна ніч у королівських покоях.
І вона не може розслабитися, взагалі нічого
не може.
Намагається пояснити,
виходить уривчасто, збито.
Він усе ж ображається, повертається спиною.
Довго думає, перш ніж заснути:
знову ці незручні, істеричні,
травмовані українці.
Ось іще з однією, – думає, – не пощастило.
Останні події
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
- 04.11.2026|18:04Кілька миттєвостей Закарпатської "Книги-фест - 2026"
- 02.11.2026|13:07У Відні презентували книгу «Українське весільне диво» за участю Наталії Кривди та VR-технологій
- 27.10.2026|18:411 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
- 27.10.2026|18:38Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 27.10.2026|18:14Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»