Електронна бібліотека/Поезія

ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Кинджально довгі трасові вогні...Григорій Штонь
Удосвіта на прирічковий пастівник...Григорій Штонь
Cеред досвітніх близькоземних зір...Григорій Штонь
ЛюбовГригорій Штонь
Добу тому...Григорій Штонь
Природа - Храм...Григорій Штонь
Коли нема кому сказати: "Ти чарівна...."Григорій Штонь
Тиша співає...Григорій Штонь
Стрибок від осені до весни...Дмитро Лазуткін
Вино осінньої печаліВіктор Вербич
Зміниться все. І навіть незмінність тепла...Сергій Жадан
Таке, ніби – вчора...Микола Гриценко
Таке, немов всечассю свідок...Павло Вольвач
…хай скаже тепер, або замовкнеСергій Жадан
Під соснамиВіктор Палинський
О.Ч.Мар´яна Савка
Вчора почався вересень і вона...Сергій Жадан
боже я все ще дитина...Мар´яна Савка
ВіршіСергій Таран
Ночей серпневих шоколад гарячий...Ігор Павлюк
На цвинтарі (з книги "Ніж"Тіль Ліндеманн
Завантажити

І хто це, хто це, хто це, хтоце, хтоце????????
Це вже ніхто. Раніше це був чоловік, що ходив на Павло-Кічкас ловити
мертву рибу.
Сам, кажуть, колись працював на заводі,
Та необережно закохався у чорні хмари над совковими спорудами,
Тому весь час ходив ловити мертву рибу на Павло-Кічкас.
Рибу, червону від мідної руди.
Рибу, чорну від вугілля.
Чорні гори, червоні ріки.
Навіть покинув роботу на заводі, пестив кішечку з тоненькою
мордочкою,
Годував її рибинами…
Сам. Кажуть, плів тенета.
Пив і рибалив, рибалив і пив, пив і рибалив, рибалив і пив.
Його дружина дуже ревнувала його до чорних ґверових хмар,
Тому народила йому дочку і пішла з іншим.
А він сидів і рибалив, рибалив і пив.
Вона сварилася на нього, він переживав,
Носив додому рибу, не знав, що робити, нарешті розвівся,
А потім зупинилися заводи на Павло-Кічкасі…
Він залишився один, поціновувач ґверових хмар.
З ним весь час ходила ця клята кішечка, яка тепер стала моєю
неодмінною ношею.

«Тому уявляєш, повісився!»
«Боже правий!» — охає інша і хреститься.
Перша продовжує: «Отак він сидів, в’язав тенета, на них і повісився!»
Бабусі-квіткарки на цвинтарі сидять під простеньким хрестом
І вінки продають.

Коли він був іще живий, то кохав, його серце було повне – бери та вичавлюй
Цю дивну густу рідину.
Кохав ґверові хмари, дружину і кішечку.
Усе це згодом і вкоротило йому віку.
І на всіх фотокартках було написано:
«Я вас люблю», «Я вас люблю», «Я вас люблю»…



Партнери