Завантажити

буде лахва!
 
ВИХІД 5
Т і с а м і і Г о с т р о х в о с т и й з двома ш а ф е р а м и.
 
Г о с т р о х в о с т и й. (до басів). Здрастуйте! Як живете, як двигаєтесь!
Б а с и. Вашими молитвами помаленьку живемо! Цей двір нам трошки по знаку. Добрі люди живуть в цім дворі і, здається, не вбогі.
Г о с т р о х в о с т и й. О, не вбогі.
Ш а ф е р и. Авжеж не вбогі. Рябкова лавка швидко перейде на першу улицю на Подолі.
Б а с и (до Гострохвостого). Наберете в кишені всякого добра?
Г о с т р о х в о с т и й. (гордо). Авжеж наберемо: не в дурнів удались.
В с і. От щасливий чоловік. Багатому чорт дітей колише.
В с і йдуть до хати.
Г о с т р о х в о с т и й зостається й виглядає в хвіртку.
Г о с т р о х в о с т и й. Ой боже мій! Аж трушусь. А що, як почує та й прибіжить скажена Скавичиха! Ой-ой-ой! Душа моя тривожиться. (Зітхає і йде в санок. Йому назустріч виходить Сидір Свиридович, обнімає його й цілується.)
 
ВИХІД 6
Г о с т р о х в о с т и й, С и д і р С в и р и д о в и ч, ш а ф е р и й д в а б а с и.
 
С и д і р С в и р и д о в и ч. От тепер ви вже наш. Вже нас ніхто не розлучить. Будьте ж щасливі в новій жизні. Вас жде Євфросина. Прошу до хати. Поблагословимо вас, та, про мене, й до вінця. Здрастуйте. (Здоровкається з паничами. Всі входять у хату. Сидір Свиридович з сіней.) Химко! Йди, голубко, одчиняй ворота, та широко-широко.
Х и м к а виходить, одчиняє ворота.
В ворота заглядають п о г о н и ч і й м і щ а н к и.
Х и м к а вертається в хату.
З хати на ґанок виходять ш а ф е р и з образами й свічками, сходять по східцях і стають по обидва боки ґанку; за ними виходить о д и н б а с і несе хліб-сіль, за басом виходить д р у г и й б а с.
Г о с т р о х в о с т и й і Є в ф р о с и н а , С и д і р С в и р и д о в и ч, Є в д о к і я К о р н і ї в н а, убрана в чудний старомодний чепчик, д р у ж к и, к і л ь к а м і щ а н о к і Х и м к а.
Є в д о к і я К о р н і ї в н а і м і щ а н к и плачуть і втирають очі хусточками.
 
ВИХІД 7
Г о с т р о х в о с т и й, Є в ф р о с и н а , С и д і р С в и р и д о в и ч, Є в д о к і я К о р н і ї в н а,
ш а ф е р и, д р у ж к и, м и т р о п о л и ч і б а с и, м і щ а н к и й Х и м к а.
 
Г о с т р о х в о с т и й. (до одного баса). Гукніть, будьте ласкаві, щоб звощики під'їхали під самі ворота.
1-й б а с (вибігає за ворота й гукає). Гей, звощики! Сідайте на козла та подавайте коні, бо вже молоді йдуть. (Вертається.)
Є в д о к і я К о р н і ї в н а (плачучи). Ніхто не знає, одна мати знає, як тяжко видавати заміж одним одну дочку. Була, жила в хаті, а завтра хто його зна де й ділась. Ні до кого буде й слова промовити. Так, неначе й не було в мене дочки.
С и д і р С в и р и д о в и ч. Не плач, стара! Не тепер, то в четвер, а все-таки дівчат не мине те лихо. Треба ж колись оддати дочку.
Г о с т р о х в о с т и й. (тихо). Нема Скавичихи на весіллі. Слава ж тобі, господи! Збувся я клопоту.
С и д і р С в и р и д о в и ч (бере хліб і сіль). Ще раз благословляю вас святим хлібом перед вінцем. Даруй же вам, боже, щастя й здоров'я і добра повну хатуї
 
ВИХІД 8
Т і с а м і й Г о р п и н а К о р н і ї в н а.
 
Г о р п и н а К о р н і ї в н а (прожогом вбігає в ворота, розпихаючи людей, і кидається з плачем і з криком до ганку). Стій, брате! Стій, не благослови!
Г о с т р о х в о с т и й. (тихо, ламаючи руки). Боже мій! Нещастя моє! Скавичиха прибігла і все розкаже! Який шкандал! Який шкандал!
Г о р п и н а К о р н і ї в н а. Так оце у вас крадене весілля, ховане вінчання! Так оце ви недурно справляєте весілля крадькома од своєї сестри! Ви мене не просили на весілля, а я перечула через людей та й сама прийшла. Ви хотіли вкрасти мого зятя, жениха моєї Оленки, та не вкрадете! Я вам докажу, що не вкрадете!
С и д і р С в и р и д о в и ч і Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Сестро! Бога ради, не кричи! Бога ради, не роби сорому! Дивись, люди дивляться в ворота.
Г о р п и н а К о р н і ї в н а. Нехай збігаються з усіх Кожум'яків, нехай збігаються з усього Києва! Нехай дивляться на моє горе! Люди добрі! Дивіться на мене, дивіться на оцього шибеника (показує на Гострохвостого), що манив мою дочку, дурив моє дитя. Дивіться на сестру, що хотіла вкрасти в мене зятя!
Ш а ф е р и (кричать). Зачиняй ворота, виганяй людей з двору! (Біжать, виганяють людей за ворота і зачиняють ворота.)
Г о р п и н а К о р н і ї в н а. Ти, Свириде Йвановичу, покинув мою дитину і береш носату багачку!!!
Є в ф р о с и н а й д р у ж к и. Ой, який страм! Який шкандал!
Г о р п и н а К о р н і ї в н а. Не пущу до вінця! Стій! Не підеш вінчатись! Не пущу! (Розставляє руки перед ганком.) Не пущу без суда! Під суд його, в поліцію, в тюрму! Дай попереду одвіт за моє дитя!
Є в д о к і я К о р н і ї в н а (сходить з ганку). Сестро! Горпино

читати