Електронна бібліотека/Поезія

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

Киця любить аж страх мандрувати,

Купу вражень нових здобувати,

Тож-бо не дивина,

Що весело-сумна

Покидає знов рідні пенати.

 

Спакувала кицюня валізи,

Все що треба, а більше не влізе

До торбинки й валіз,

Хоч на стелю ти лізь,

А лише необхідне в круїзі.

 

Викликає кицюня таксівку,

Картки бадає, ну і готівку,

Документи й квитки,

А тоді залюбки,

А чи й ні, покидає домівку.

 

Прибува на летовище вчасно,

Вже її не мандражить ковбасно,

Лиш легесенький щем

Тисне в грудях тихцем,

Ну а так все маркізно-прекрасно.

 

Відлітає з летовища плавно,

Почувається радісно-славно,

Ув очах каламуть,

В голові баламуть,

На обличчі усмішиться явно.

 

Через Мюнхен, в якім пересадка,

Пролягає маршрут киценятка,

З’їла там ковбасу,

Цюцю тірамісу,

Чаю випила зо два горнятка.

 

В Гетеборґ прибула безпроблемно,

Там зустріли її вельми чемно.

Поселилась, де слід,

З’їла рибний обід,

Прогулялась, хоч було вже темно.

 

Кілька днів – і всі справи в кишені,

Забуваються темпи шалені,

Скаче білка з коліс

У п’янкий парадіз,

Де смакують ланґусти печені.

 

Гетеборзькі пейзажі спокійні

Навівають фантазії мрійні –

От ще б коцура тут,

Щоб отой баламут

Пестив любощі безперебійні!

 

В Гетеборґу зібравши манелі,

Скандинавські співаючи трелі,

Прилетіла в Берлін.

Запросила на свінґ

Ладна парочка кицю в готелі.

 

В «Grand Hayat»-і така вже манера,

Що свінґують там всі, до холєри.

Киця в стилі своїм

Все ж відмовила їм,

Адже киця там без кавалера.

 

У готелі чудові сніданки,

Все що хочеш, лише без вівсянки.

Їла сир і лосось,

Ще смачнесеньке щось,

Але в міру і геть без захланки.

 

Від хандри утекла і від спеки,

Підвіконної від дискотеки,

У далекі краї,

Де вже знають її,

Де її поважають й ацтеки.

 

Ну, не зовсім вони, третьосвітні

Дикі киці шикарно-привітні,

Що в тих землях живуть,

Прасвіт свій бережуть,

І природою тільні і кітні.

 

На симпозіум киця ходила,

Научалась, та й інших там вчила,

Мала доповідь там,

Киця – вчена мадам,

Захопила усіх й приручила.

 

По Берліну кицюня гуляла,

До Райхстаґу також завітала,

На бомбезний вокзал,

Де під пива бокал

Вюрстхен-карі собі смакувала.

 

Скрізь по місту емблеми ведмедів,

Де б ти тільки їх там не угледів!

Через тлум москальні

Стільки їх, а чи ні?

То ж тотеми Берліна – ведмеді.

 

Але ж зупки вже там знамениті,

Їх ти їв би щодня і щомиті:

Перетертий томат,

Щонайкращий шпинат,

Гарбузові пюре соковиті.

 

Із Берліна кицюню «Lufthansa»

Запровадила тихо, без мансів,

Прямо у Амстердам,

А звідтіль в Роттердам

Кицю потяг завіз перевальцем.

 

В Роттердамі готель супер-рівня,

Номер в ньому, неначе шпаківня,

Хоч ти круть там чи верть,

А впираєшся в двер,

Їх там три, хоч би як не вертівся.

 

Назва «Breitner» у того готелю,

На сніданок сосиска з шрапнеллю,

Паштетівка така,

Гірша ще від пайка,

Зненавидженого і солдатнею.

 

У готелі у тому спрятачка

Преться в номер, неначе на срачку,

Прибиратись щохвилі;

Але киці не милі

Набридання, ото вже болячка!

 

Ходить до універу щоднини

(От енергії вже у людини!),

Бо симпозіум там,

Не берлінський бедлам,

А неначе сільські уродини.

 

Універ, для курчаток як квочка,

Там заходять зухвало і бочком.

Майстер-класи тупі,

Новизною скупі,

Але й тим там ся тішать, як цьвочком.

 

Плин життя в Роттердамі повільний,

Наче відпочинково-недільний,

Шабаш то сонних мух,

Відчуваєш на нюх

Неквапливості запах снодійний.

 

В кафе-шопах збувають канабіс,

Продають там щокроку ту напасть,

А пристійний бульйон

Готувати їм в лом,

Замість нього хоч пива ти «напійсь».

 

Зупку там подають в Роттердамі

Цибулеву, а наче з соплями,

З ложки шмаркля звиса,

Супер-шик і краса!

І чи личить ковтати то дамі?

 

Киця мріє, як за дев’яносто

Буде їй, то легенько і просто

Все ж поселиться там,

Бо для літніх мадам

Роттердам є підхожий сто-посто.

 

Майстер-клас відбула в універі,

У своїй першокласній манері,

Це був просто фурор,

Дала всім по сто фор,

А по тому зібрала манелі.

 

Ще до Швеції в справах гайнула,

Встигла все і нічо’ не забула.

Прилетіла у Львів,

А її там зустрів

Любий коцур, меткий, не маґула.

 

17.08/06.09.2017

 

Останні події

24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
06.04.2025|20:35
Збагнути «незбагненну незбагнеж»
05.04.2025|10:06
Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
05.04.2025|10:01
Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
05.04.2025|09:56
Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію


Партнери