Завантажити

цілющі трави і глибоко опанував лікарське мистецтво.
Цирульник (цилюрик) — в часи І. Котляревського в російській армії так звали лікаря. Одночасно він виконував також обов'язки перукаря.
136. І шевську смолу прикладає — у народній медицині шевська смола використовувалася для заліплювання поранених місць.
137. Гарлемпські каплі — назва походить від міста Гарлема в Голландії. Ліки вживалися при захворюванні сечогінних каналів.
142. Султан — оздоба у вигляді пучка пір'я або кінського волосу на головному уборі. Троянські воїни і греки носили кінський волос звичайно на бойовому шоломі.
147. Зборні ізби — збірні — приміщення, в яких збирався сход.
151. Жердка — дерев'яна палиця, горизонтально підвішена до сволоків у хаті або хижці. На жердці вішають одяг.
153. Верзун — шкіряний постіл, лапоть.
155. Такий, як був Нечоса-князь — Потьомкін Григорій Олександрович (1739 — 1791), найвпливовіший з фаворитів Катерини II, був генерал-губернатором Новоросії, також фактичним повелителем Гетьманщини (Лівобережної України). З політичних міркувань записався в Запорізьку Січ, діставши при цьому, згідно з козацьким звичаєм, прізвище Грицько Нечеса. Звичайно, це ніскільки не завадило йому санкціонувати розгром і пограбування Січі військами регулярної армії 4 червня 1775 р. — через три роки після прийняття Грицька Нечеси в січове товариство, — та покласти в свою кишеню левову частку багатств запорізької старшини. Потьомкін був високого зросту, з статною фігурою, смаглявим кольором обличчя, чорним довгим волоссям на голові, яке звичайно розчісував п'ятірнею (звідси Нечеса).
157. Оддячивши йому сто з оком — тобто, віддавши йому з лихвою, з процентом. Око — стара міра рідини (приблизно 1 — 1,5 літра), а також ваги (приблизно 1,2 кілограма).
162. “Іноси! сількісь! як мовляла” — вислів, що означає: згода, хай буде й так! Про мене, як так, то й так!
Метелиця — дуже давній народний масовий танець, що відтворює ритми зимової хуртовини. Відомий ряд варіантів пісень-примовок під цей танець. Ось один з них, записаний за життя І. Котляревського:
Ой надворі метелиця,
Чому старий не жениться.
Як же мені женитися,
Що нікому журитися!
(Вестник Европы. — 1829. — № 22. — С. 153).
164. Ти в руку не піймав синицю — походить від народної приказки: “Краще синиця в руках, ніж журавель у небі”.
1 Записки наукового товариства ім. Шевченка. — Львів, 1905. — Т. 71. С. 211.
 
2 Кулжинский Й. Некоторые замечания касательно истории й характера малорусской поззии /Укр. журн. — 1825., № 3 С. 186 — 187.
3 У посиланнях на “Енеїду” тут і далі римською цифрою позначаємо частину поеми, арабською — строфу.
4 Махновець Л. Сатира і гумор української прози XVI — XVIII ст., К., 1964. — С. 391.
 
5 Махновець Л. Сатира і гумор української прози XVI — XVIII ст., С. 392.
 
6 Вишенский Й. Сочинения. — М.: Л., 1955., С. 38
7 Махновець Л. Сатира і гумор української прози XVI — XVIII ст., С. 184 — 185.
8 Лихачев Д.С. “Слово о полку Игореве” й культура его времени. Л., 1978., С. 62.
9 Лессінг Г.Е. П'єси: Лаокоон., К. 1976., С. 305.
10 Франко І. Галицько-руські народні приповідки., Львів, 1901. Т. 1., С. XIX.
11 Котляревський І.П. Повне зібр. творів., К., 1969., С. 329.
12 Котляревський І.П. Повне зібр. творів: У 2 т., К., 1952., Т. 1., С. 359 — 360.
---------------

------------------------------------------------------------

---------------

------------------------------------------------------------

читати