Завантажити

Ще бунтувать, голото навiсна!
Г о р о д я н и
Трощiть катiв! Лупцюйте шкуролупiв!
Нищiть усе катiвське їх кубло!
 
З лiвого боку чути галас, частi пострiли. Раптом лiворуч здiймається заграва, що освiтлює всю сцену червоним свiтлом.
 
Г о р о д я н и
(трiумфуючи).
- Ага! Горить! Горить кубло катiвське!
- Тремтiть тепер, гвалтiвники проклятi!
- Не до смаку! Ага - не до вподоби!
- Ану-бо ще! Ще раз! Ану iще!
- Згадаєте ви Свiччине весiлля!
 
Жовнiри тiкають - кiлька падає.
 
Х т о с ь
(вбiгає).
Одбили Свiчку! Наша перемога!
I сам тепер вiн б'ється на чолi.
Тюрма горить. Палац князiвський теж.
В с i
Одбили Свiчку! Слава! Всi за ним!
 
XI
 
З лiвого боку вбiгає з мечем у руцi Свiчка. Всi в захватi оточують i вiтають його.
 
Здоров був. Свiчко! Слава Свiчцi!
Нехай живе наш Свiчка! Хай живе!
С в i ч к а
Спасибi ж вам, товаришi-брати.
Я вашої любовi не забуду-
Кажiть мерщiй, кажiть-бо, де вона?
Невже її, невже нiхто не бачив?
 
Увiходить Передерiй.
 
П е р е д е р i й
Веди мерщiй. Де ж Свiчка? Свiчка де?
 
Свiчка пiдходить i цiлує його.
 
А я тебе шукаю скрiзь... Меланка...
С в i ч к а
Ну, то кажи ж, що з нею, де вона?
П е р е д е р i й
Злочинство! Бачив хтось, як каштелян
Її тягнув до себе.
С в i ч к а
О, прокляття!
Цього боявсь я тiльки. То невже ж
Нiхто iз вас не мiг її доглянуть!
Я ж вас благав! Нащо менi життя,
Коли її єдиної не буде! На визвiл всi!
За мною! Постривай...
Хай тiльки попадеться вiн менi...
Спалю живцем. На клоччя пошматую!
За мною всi! Якщо мою Меланку
Не вирвете ви з рук гвалтiвника,
Не брат я вам тодi i не товариш.
На приступ всi!
В с i
До помсти! За Меланку!
 
Свiчка та iншi кидаються лiворуч.
 
XII
 
Але в цю мить звiдси, з цiєї вулицi, вибiгає кiлька городян.
 
В т i к а ч i
Рятуйте! Драби в замку! Каштелян!
I рицарi в залiзi. Б'ють!
С в i ч к а
(кидається наперерiз).
Назад!
Нi кроку далi, зрадники! Невже
Опудал ви залiзних полякались?
Вперед на бiй!
I н ш i
За Свiччине весiлля!
 
Вибiгає кiлька жовнiрiв, що тиснуть городян, якi вiдступають з боєм. Попереду Пирхайло, що б'ється з Чопом, i Ольшанський, що наступає на якихось двох ковалiв. Один з ковалiв падає.
 
О л ь ш а н с ь к и й
А, будете, бунтiвники проклятi!
Крамольники смердючi! А, це ти,
Безумцiв зрячих проводир слiпий!
Вражає Передерiя, той падає.
П е р е д е р i й
Товаришi... брати... яке ж це щастя,
Що довелось за Київ... i менi...
Убогому калiцi... чесно... вмерти...
Невже ж... Невже ж це правда?
Бачу я, I в смертний час мої одкрились очi.
Я бачу всiх. Товаришi... брати...
В останнiй бiй! За свiтло i за волю!
Тебе я бачу... Київ... рiдний... мiй...
 
Вмирає.

С в i ч к а
(неначе тигр, кидається на Ольшанського).
Товаришi! За смерть Передерiя!
До помсти всi! Облиште лиш менi
Гадюку цю вельможну розчавить.
Так ось яка князiвськая одвага -
Ти на слiпих хоробрий та дiвчат!
 
Б'ються на мечах.
 
О л ь ш а н с ь к и й
(вiдступає потроху до церковних сходiв).
Ага, це ти, недобитку катiвський.
С в i ч к а
Своє держу я слово, i палац
Твiй запалю на честь свого весiлля.
О л ь ш а н с ь к и й
Яке ж весiлля це без молодої?
Спiзнився ти... Палац уже горить...
I там вона.
 
Остаточно розлючений Свiчка вибиває в нього меч i припирає до церковних дверей.
 
С в i ч к а
То будь же проклят ти!
(Приставляє меч йому до горла).
Куди її ти заподiв? Кажи!
 
Тим часом Чiп та iншi знову напосiли на ворогiв i вiдтиснули їх лiворуч за церкву.
 
Ч і п
За Свiччине весiлля! Го-го-го!
Трощiть панiв, руйнуйте кодло їхнє!
 
На сценi тiльки Свiчка й Ольшанський.
 
С в i ч к а
Куди її ти заподiв, проклятий?
О л ь ш а н с ь к и й
Шукай тепер!
С в i ч к а
Живцем тебе спалю, Здеру з живого шкуру! Де вона?
О л ь ш а н с ь к и й
Шукай тепер, її живцем ти спалиш,
Бо я її в палацi там замкнув.
С в i ч к а
Диявол! Брешеш!
О л ь ш а н с ь к и й
Ха-ха-ха! Спiзнився.
Даремно ти шукаєш молоду -
За тебе я вiнок її розвив.
С в i ч к а
 
Так подавись цим наклепом пекельним!
(Убиває його).
Її вiнка хоч би й торкнувся ти,
А чистоти його не заплямуєш.
То де ж вона?..

читати