
Електронна бібліотека/Проза
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
ш а н с ь к и й
Гаразд - ходiм. Якщо її вiзьму,
Тебе всього я золотом засиплю,
О дiвчино чудова, не кляни,
Що мушу злом тебе я добувати...
Коли ж нема такої в свiтi плати,
Щоб я не дав за тебе сатанi.
Виходять.
III
З лiвого боку входять двоє пiдпилих ченцiв у скуфейках - Симеон та Фока.
Фока
Ну й крутить же - бодай його крутило!
Чи довго ж ти водитимеш мене?
С и м е о н
Ой, у полi метелиця,
Чому монах не жениться?
Нащо менi женитися,
Буду i так живитися...
Ф о к а
Та де ж вона, блудниця та, живе?
С и м е о н
Та я ж казав, отутечки за рогом.
Ф о к а
Та брешеш ти, ми двадцять тих рогiв
Проходили, а жодної немає.
С и м е о н
О маловiрний! Я ж у неї був
I в сiцевих многажди обретахся.
Яка ж смачна! А губи, яко мед!
А пишна та гаряча, як пампушка.
Коли б її ти прелестi узрєл,
То духом би i плотiю воспрянул.
Ф о к а
Та де ж вона, прелесниця сiя?
С и м е о н
Отутечки - тепер вже недалеко.
В завулку, де шинок, за кушнiром.
Не в кушнiра, а проти - у дворi.
Отут i єсть Капернаум сей злачний,
Iде же аз многажди согрєших.
Ф о к а
Ну, то ходiм, бодай тебе крутило,
В Капернаум, до того кушнiра.
С и м е о н
Не в кушнiра, кажу тобi, а проти.
Ф о к а
Чи в кушнiра, чи проти - все їдно,
Аби пустила пiд рядно.
Виходять хитаючись праворуч.
IV
З глибини виходить Меланка зi свiчкою в лiхтарi, яку вона захищає киреєю. Кирея й чудове вбрання заляпанi болотом, подертi, руки подряпанi в кров. Але свiчка горить.
М е л а н к а
Вже сил нема... Але вже, мабуть, близько.
О, тiльки б сили стало донести...
О, тiльки б тут не впасти на дорозi,
Як падала на тiй слизькiй горi...
Не чую нiг... Лице горить од вiтру,
Тремтять колiна... руки всi в кровi
I змерзли... i не держать лiхтаря...
О боже ж мiй, знов хвища налетiла,
Згасає вогник... гасне вогник мiй...
I захисту... i захисту немає...
(Майже падає на церковнi сходи лiворуч, прикриваюча всiм тiлом лiхтар).
О, не гаси, о, не гаси, благаю,
О вiтре любий, мого лiхтаря!
Ти ж вiльний... цiлий свiт перед тобою,
Лети мерщiй на поле, до Днiпра.
Мене ж не муч, нещасну, - пожалiй
Хоч ти мене, о вiтре, вiтре мiй!
(Плаче. Пiдводиться хитаючись i робить кiлька крокiв).
Здається, тихше... змилосердивсь... зник...
О, тiльки б тут нiхто не зачепив...
О боже... хтось iде.
Тiкає. З лiвого боку виходить новий дозiр iз смолоскипами i осмником на чолi.
Жовнiри заступають їй дорогу.
О с м н и к
Стiй! Хто iде?
Ще з лiхтарем? Куди це ти iдеш?
Не знаєш, що ходить тепер не вiльно?
Берiть її!
М е л а н к а
Нi, нi! Що кажеш ти?
Мене не можна затримать - не можна,
В мене наказ од пана воєводи,
I цей лiхтар - ти бачиш - я його
До Порубу повинна донести -
До Порубу, щоб визволить людину -
Його ж скарають - чуєш ти? - i я
Тут гаяти не можу i хвилини.
Ось цей наказ.
О с м н и к
Немає нам часу.
Ходiм до замку - писар розбере.
М е л а н к а
Ти збожеволiв! Я... до замку знов?
По тiй горi! Нi, нi, смiєшся ти.
Тобi ж кажу, не маю я хвилини,
Його скарають.
О с м н и к
Заберiть її!
Жовнiри беруть Меланку за плечi, вона виривається.
М е л а н к а
О, змилуйся! Якби ти тiльки знав,
Де я була. Яку терпiла муку...
Коли з гори несла оцей лiхтар,
О, подивись... в багнi, в кровi всi руки.
Промокла вся, замерзла... скiльки раз
Зривалася i падала я з кручi,
I в розпачi, щоб вогник не погас,
Чiплялася за терен я колючий...
Пiдводилась... i знову йшла i йшла,
Не чула нiг, не бачила дороги,
Нi диких псiв, що кидались пiд ноги,
Нi бурi, що лице моє сiкла!
Не чула я, не бачила нiчого,
Бо iншої не вiдала мети -
Як вогник цей незгасним донести.
I донесла... Ти ж бачиш, вiн горить.
Не згаснув вiн, мiй огник неоцiнний,
Хай блимає вiн ледве, хай тремтить,
Але живий - i не менi однiй
Засвiтить вiн в нещасну цю годину...
Невже ж у тебе стiльки зла,
Щоби вiднять у мене те єдине,
Що я крiзь терн i бурю пронесла!
О с м н и к
Говориш добре, дiвчино, - проте
Нема часу з тобою розмовляти,
Ходiм до замку.
М е л а н к а
(зриває з шиї намисто з дукатами).
Бачиш цi дукати,
Намисто це чудове, дороге -
Вiзьми його i вiдпусти, благаю,
О, вiдпусти, благаю, ти мене!
Останні події
- 01.03.2025|11:48У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»
- 25.02.2025|10:53Підліткам про фемінізм без стереотипів: «Видавництво Старого Лева» представляє книгу «Слово на літеру «Ф». Базова книжка про права жінок»
- 25.02.2025|10:48Трилер про війну, еміграцію та фатальне знайомство: «Видавництво Старого Лева» представляє книгу «Називай мене Клас Баєр»
- 25.02.2025|10:45«Книжка року’2024: офіційні результати
- 18.02.2025|18:07Що читають 18-річні? Топ-50 книжок за програмою єКнига
- 11.02.2025|12:03«Барвіночку, прощаймося, прощаймось…»
- 10.02.2025|13:46«За межами слів»: презентація роману «Погляд Медузи» Любка Дереша
- 10.02.2025|13:43Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
- 10.02.2025|13:38Мар´яна Савка і Зіновій Карач у концертній програмі «Ніжно, майже пошепки»
- 02.02.2025|19:56Духовна трійня Ігоря Павлюка