Завантажити

Піді кригою річка сяє -

се є сонна артерія міста,

захворілого вірусом грипу

Чуєш, ніч демонічно ступає

Все нервово заламує кисті

Все ляка карусельним скрипом...

Обійми мене просто неба

Хай воно це схвильовано схвалює,

бо йому зрозуміліш згори,

що не треба казати “не треба”:

скільки полум’їв ніч запалює -

стільки їх із зорею згорить...

Та терміти вогню не згризуть

мою недешеву душу

в запаморочливих записах

Паперово-перову суть

від якої ти очі мружиш,

бо чекаєш цілунку чи ляпасу

Задля тебе так пишно пишеться

Обертаю побитий побут

у нестримні потоки патоки

І неістини стіни кришаться

І стають непідробними доби

Сік життя витікає з натяків...

Обійми мене просто неба

Ні, воно не погляне скрива

Ти ж підеш... Я зостанусь отут...

Так вже склалося... Так мені й треба!

Обійми ці тендітні крила

Й підітни їх, нехай ростуть...

читати