Завантажити

Килими не втрачали пильності,

коли ми гостювали в столиці

Спорожніла столиця вулиця -

злива ледь не згасила біґборд...

Я так прагла піти до води,

до Дніпра... “Доведи, що є дещо

важливіше, ніж кава, цигарка

й документ у Microsoft Word

Ну погодься!”, - прохала я

Та небо ніяк не погодилось

і ти не пішов до ріки,

дорікаючи, що химерю...

Я згадала в ці дні про Дніпро,

бо надворі та сама злива

Я так само вразлива, ти...

ти так само їси вечерю,

ти так само п’єш каву, палиш

ітеде. А де ж я? Дежавю!

(Не пригадую тільки, коли

ти востаннє робив щось уперше)

Відмикаю ключем замок

І так само йду в липень, що змок

І так само йду в липень, що змовк

Що так само тебе перевершив...

читати