Електронна бібліотека/Проза

Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Із майбутньої книгиВасиль Кузан
Доторкнутися до кумираЄвген Баль
Азовські сомикиЄвген Баль
Меридіани штурмана БаркаЄвген Баль
З книжки «Глінтвейн дорогою на Говерлу»Василь Карп’юк
Нічні голосиОлег Янченко
Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
Завантажити

Я… Так, я. Я – та, котру ти шукаєш. Я – та, котру ти так довго шукав. Можливо, я – навіть та, про котру ти мріяв ще у студентські роки.

Може, я – тонка і ніжна грецька амфора, завезена до твоїх степів скіфами. Може, я – тендітна кружальна кераміка, яка зачарує тебе своїми візерунками. Може, я залишена для тебе з часів доби бронзи і вражу тебе примхливо окресленим вінцем. Так, може, я навіть просто груба пеньківська кераміка без орнаменту. Та, все одно, ти шукаєш мене.

Я відчуваю, як ти наближаєшся. Я тремчу у передчутті тієї миті, коли ти візьмеш мене до свої сильних рук і знову покажеш мене Сонцю. Я чекаю на нашу зустріч не менше за тебе.

А буває так, що ти поспішаєш. Ти не помічаєш мене. Ти розбиваєш мене на шматки. Тоді я кричу від болю. Я плачу під ударами твоєї лопати. Та ти мене не чуєш. Чому?!

Партнери