Завантажити

пара найдовших купчих покриє Купа всіх його грамот на землю навряд чи й [100] уміститься в такому приміщенні. То, може, хоч власникові трохи більше відмірять
Гораціо
Анітрохи, принце.
Гамлет
Адже пергамент роблять з баранячої шкури і
Гораціо
Авжеж, принце, та ще з телячої.
Гамлет
То значить, барани й телята ті, що вважають пергамент якоюсь гарантією. А поговорю-но з цим чоловіком. Чия це могила,гей
1-й гробокоп
Моя, пане.
(Співає)
Ох! - в труні міцній, в землі сирій
Готова гостю хата.
Гамлет
По-моєму, таки твоя, бо ти в ній крутишся.
1-й гробокоп
Ви як не крутіться круг неї, а все вона не ваша. А мене хоч і скрутило, та однак вона моя.
Гамлет
Крути, та не перекрути; як же вона твоя, коли вона на мертвого, а не на живого Ти, бачу, чистий крутій.
1-й гробокоп
Крутня - для живих, пане. Вона й вас може обкрутити.
Гамлет
На якого чоловіка ти копаєш
1-й гробокоп
Ні на якого, пане.
Гамлет
То на яку жінку
1-й гробокоп
Теж ні на яку.
Гамлет
Кого ж тут поховають
1-й гробокоп
Те, що було жінкою, пане. Але, царство їй небесне, вона померла.
Гамлет
Ач, як цей пройдисвіт за слова чіпляється! З ним треба розмовляти обачно, а то двозначність погубить душі наші. їй-богу, Гораціо, три роки я вже помічаю наш вік став такий прудкий, що мужик раз у раз носаком ступає на п'яти Царедворцю, та все на мозолі... А давно ти людям ями копаєш
1-й гробокоп
Почав я це того дня, коли покійний король наш 1 амлет поборов Фортінбраса.
Гамлет
А коли це було
1-й гробокоп
Хіба самі не знаєте Кожен дурень зна. Того ж таки дня народивсь молодий Гамлет. Той, що з'їхав ниньки з глузду і що його відіслали в Англію.
[101]
Гамлет
А чому його відіслали в Англію
1-й гробокоп
А тому, що з'їхав з глузду. Там його вправлять. А як і не вправлять, невелике лихо.
Гамлет
Чому
1-й гробокоп
Там того й не помітять. Там усі безглузді, як і він.
Гамлет
Як же він збожеволів
1-й гробокоп
Дуже дивно, кажуть.
Гамлет
Як так дивно
1-й гробокоп
А так, що стратив розум.
Гамлет
На якому грунті
1-й гробокоп
На нашому, на датському. Я тридцять літ і підмайстром, і цеховим у ньому копаюсь.
Гамлет
Скільки часу пролежить людина в землі, доки згниє
1-й гробокоп
Як не згниє ще перед смертю,- нам тепер що день божий трапляються такі пранцюваті мерці, що ледве дотягують до похорону,- то пролежить вісім чи й дев'ять років. Чинбар, той вам протягне і всіх дев'ять.
Гамлет
Чому ж той довше
1-й гробокоп
Того, пане, що його ремесло так вичиняє йому шкуру, що вона довгий час не пропускає воду. Адже вода найбільший ворог вашого брата мерця. Ось вам ще один череп. Він пролежав у землі двадцять і три роки.
Гамлет
А чий він
1-й гробокоп
Одного навіженого сучого сина. Чий, як ви гадаєте
Гамлет
Не знаю.
1-й гробокоп
Чума на голову навіженому жартунові! Раз він був вилив мені на тім'я пляшку рейнського. Оцей череп, пане, належав Йорікові, королівському блазню.
Гамлет
Цей
1-й гробокоп
Цей самісінький.
Гамлет
Дай подивлюся.
(Бере череп)
Гай-гай, бідний Йоріку! Я знавав його, Гораціо. Мастак на невгавні жарти, пречудовий химерник. Тисячу разів носив він мене [102] на горгошах. А тепер як бридко мені це згадати! Аж з душі верне. Ось тут були губи, які я не знаю вже й скільки разів цілував. Де' тепер твої жарти, твої пісеньки, вихори твоїх веселощів, від яких усе застілля лягало з реготу Ніяк тепер поглузувати з свого власного скалозубства Геть щелепа відпала Заберись-но в опочивальню до якої-небудь вельможної пані та скажи їй, що, хай кладе вона на себе рум'яна хоч у палець завтовшки, однак скінчиться на такому личкові, як ось у тебе нині; посміши її. Будь ласкав, Гораціо, скажи мені одне.
Гораціо
Що, принце
Гамлет
По-твоєму, й Александр Македонський мав такий вигляд у землі
Гораціо
Такий самий.
Гамлет
І так само тхнув Фе!
(Кладе череп на землю)
Гораціо
Авжеж, принце.
Гамлет
На яку ницу потребу можемо ми здатись, Гораціо Чом би не простежити в уяві весь шлях благородного праху Александра, аж поки він стане чопом у барилі
Гораціо
Це надто доскіпливий погляд на речі.
Гамлет
Анітрохи. Треба тільки простежити за ним, нічого не перебільшуючи, і робити правдоподібні припущення. Наприклад, так Александр умер, Александра поховано, Александр обернувся в прах; прах - це земля; з землі копають глину; чом би тією глиною, на яку він обернувсь, не замазати затичку в барилі пива
Могутній Цезар вмер і струх на глину,
Що нею в хаті заткнуто шпарину.
Колись на цілий світ нагонив жах,
Тепер латає стіни давній прах.
Нум тихо, бо сюди йде король.
Входять король, королева, Лаерт; вносять труну; священик, почет.
З ним королева, двір. Кого ж ховають
Та ще й обряд неповний. Видно, той,
Кого несуть, шаленою рукою
Урвав собі життя. Хтось із вельможних.
Сховаймось, подивімося.
(Відходить убік разом з Гораціо)
[103]
Лаерт
Ото й увесь обряд
Гамлет
Це, бач, Лаерт, шляхетний молодик.
Лаерт
Ото й увесь обряд
Священик
Відправили ми службу, як могли.
Ви ж знаєте, непевна в неї смерть.
Коли б

читати